Повторні географічні відкриття

В історії географічних відкриттів було чимало випадків, коли чи через недостатню кваліфікацію штурманів, чи з якихось інших причин, відкриті нові землі потім довго не могли розшукати в океанських просторах. Минали десятиліття, а іноді й століття та їх випадково "знаходили" інші мореплавці і наносили на карту, але вже під іншими іменами, роблячи повторні географічні відкриття.

Здається, буде цікаво дізнатися про деякі такі повторні географічні відкриття.

Почнемо оповідання з острова Таїті, розташованого в південній частині Тихого океану. Цей острів відкрив ще в 1606 р. іспанський мореплавець Педро де Кжейрос. Потім його співвітчизники знову багато років безуспішно розшукували цю квітучу землю.

Зневірившись, географи навіть занесли її до списків так званих "вигаданих островів". Тільки у квітні 1768 р. його випадково виявив Луї Бугенвіль.

Серед островів Кермадек, розташованих на північний схід від Нової Зеландії, найбільш північний має назву Рауль, або Санді. Першу назву острову надав французький віце-адмірал Брюрні Д'Антркасто в 1793 р. на честь свого кермового Жозефа Рауля, а всю групу островів він назвав ім'ям одного з капітанів своїх кораблів Хуана Кермадека. Але, мабуть, через погану інформацію через три роки острів Рауль був повторно "відкритий" англійським капітаном Рейвеном. Його корабель "Британія" підійшов до острова в неділю, і тому без жодних сумнівів острів отримав другу назву Санді, тобто "неділю". Однак перемогла справедливість, і на більшості картах острів позначений своєю першою назвою – Рауль. Як і вся група островів Кермадек, він належить до Нової Зеландії.

А тепер перенесемося на крайню північ Тихого океану. Тут у Беринговій протоці, яка з'єднує Тихий океан з Північним Льодовитим океаном і роз'єднує материки Євразія та Північна Америка майже поряд розташовані два порівняно невеликі острови – Великий Діомід і Малий Діомід. Цікаво, що їх розділяє ще так звана лінія зміни дат. Тому, коли на Великому Діоміді, наприклад, настає новий день, достатньо подолати відстань всього 4160 м до американського острова, щоб повернутися у вчорашній день, і навпаки. Більшу частину року вони огорнуті густою пеленою туману. Ось через цей непроглядний туман острова було відкрито двічі.

У 1728 р. учасники експедиції В. Берінга на судні "Святий Гавриїл" раптом побачили в тумані невідомий острів і надали йому ім'я Святого Діоміда, в день якого його було відкриття. Однак про це відкриття забули, і в 1811 р. мореплавець О. Коцебу, здійснюючи кругосвітнє плавання на кораблях "Рюрік" і "Підприємство", побачив у Беринговій протоці два острови і назвав відповідно більший з них, розташований на захід від острова Ратманова, а менший, на схід, – островом Крузенштерна. Коли ж з'ясувалося, що Коцебу лише повторив відкриття Берінга, який у тумані не розглянув, що островів два, вони отримали свою колишню берінгівську назву з добавкою "Великий" та "Малий" Діоміди.

Повторно відкривався і острів Ян-Майєн, розташований у північній частині Атлантичного океану неподалік острова Гренландія. Першим його відкрив капітан Гудзон у 1607 р., але це відкриття на той час залишилося маловідомим. Повторно відкрив цей суворий острів "вітерів, дощів і туманів" у 1611 р. голландець Ян Майєн, чиїм ім'ям він і був названий.

А ось відомий тихоокеанський архіпелаг Самоа відкривався навіть тричі. Першим це зробив ще голландець Я. Роггевен у 1722 р., а потім їх по черзі "перевідкривали" в 1768 р. Л. Бугенвіль, а в 1787 р. інший французький мореплавець Лаперуз.

Слід сказати, що повторні географічні відкриття робилися як з окремими островами чи архіпелагами, так і навіть з цілими материками. Згадаймо хоча б про материк Північна Америка, який відкривався задовго до його офіційного відкриття Христофором Колумбом. Те саме можна сказати і про материки Південної Америки та Австралії. Адже відомо, що остання була відкрита ще голландцями (Янзон в 1606 р.), від яких отримала назву Нова Голландія. Однак це відкриття голландці тримали в таємниці, побоюючись захоплення англійцями. Офіційне відкриття п'ятого материка, як іноді називають Австралію, належить англійському мореплавцю Д. Куку в 1770 р. Але й у Д. Кука виявився конкурент - відомий англійський мореплавець і пірат Вільям Дампір, який, як стверджують деякі вчені, відкрив цей материк в 1683 р.