Відкриття вікінгами Америки

На далекій півночі в Середньовіччі жили відважні мореплавці - вікінги. Вони колись населяли все скандинавське узбережжя. Але в міру того, як населення росло і орної землі залишалося все менше, багато з них почали плисти в різні частини світу на своїх судах, здатних плавати у відкритому морі. Корабель вони називали морським звіром, змієм чи драконом, бо ніс і корму його прикрашали величезні різьблені голови драконів. Одні з вікінгів займалися розбоєм і жахали своєю жорстокістю, інші, відомі як нормани, у пошуках нових земель переселялися на північний схід Франції, на східне узбережжя Англії, на Сицилію і відокремлені острови Ісландії. За таким самим сценарієм і відбулося відкриття вікінгами Америки.

Між 900 та 930 pp. вікінг Гуннбьорн вирушив у похід на захід через Ісландію. Він зустрів лише скелясті острови й землю, покриту льодом. Почувши про цей похід, ісландець Ейрік, прозваний Рудим через вогненно-червоне волосся, з командою з 32 осіб вирушив у 982 р. на пошуки нової країни. Щоправда, не зовсім добровільно. У сварці він убив двох людей і був висланий із Ісландії на три роки. Ейріку вдалося відкрити острів, обійшовши південний край якого, він заснував на західному березі дві колонії. Землю цю він назвав Гренландією (зеленою країною) в надії що це ім'я привабить нових поселенців. І справді, лише за кілька років тут було вже 3000 мешканців. Географічно Гренландія належить до Північної Америки. Таким чином, Ейрік Рудий відкрив Америку за 500 років до Колумба. Близько 986 р. один купець, прямуючи з Ісландії до Гренландії, збився з шляху і потрапив на південно-західний берег рівнинної та лісистої землі. На пошуки цієї землі через п'ятнадцять років, як про те розповідає "Сага про Гренландців", вирушив вікінг Лейв, син Ейріка, прозваний згодом Щасливим. З ним було ще 35 людей.

Спочатку мандрівники досягли берегів Бафінової Землі – безплідної країни, названої ними Хеллюландом. Потім, узявши курс на південь, вони через кілька днів побачили перед собою пагорби, які поросли лісом, і білі піщані мілини - швидше за все, Лабрадор. Пропливши ще на південь вони виявили маленький острів Белл-Ісл і Ньюфаундленд. Мешканці, що припливли з Гренландії, прийшли в захват від опасистих зелених лук і багатих рибою річок. Вони знайшли там навіть дикий виноград та назвали цю землю Виноградною Країною – Вінланд. Наступного року брат Лейва Торвальд здійснив низку нових подорожей, під час яких йому довелося воювати з індіанцями - вікінги називали їх "скрелінгами", і Торвальд загинув, вбитий їхньою стрілою. Незважаючи на це, було зроблено ще одну спробу заснувати тут колонію, проте через нескінченну війну з індіанцями вікінги змушені були відступити і через три роки повернутися додому.

У Гренландії умови для виживання виявилися надто суворими. У 13 столітті різко похолодало, до того ж почалися набіги ескімосів, і до кінця 15 століття помер останній з поселенців. В результаті відкриття вікінгами Америки не залишило суттєвого сліду у світовій історії.