Великий Лаперуз
На карті світу середини 15 століття суша нашої планети була єдиним материком. Америки немає взагалі. Північ – ліворуч. Вгорі карти – дорога до раю. Багато відважних мореплавців жертвували життям, щоб краще дізнатися про Землю. Таким мореплавцем був Жан Франсуа де Галло, граф де Лаперуз.
Лаперуз відкрив острів Неккер поблизу Філіпінських островів. На шляху з Макао до Японії – острів Дажеле. Протока між Сахаліном і материком була точно нанесена на карти завдяки Лаперузу і названа пізніше його ім'ям. Але найзначніші здобутки Лаперуза – в уточненнях, які він вніс у сучасні карти світу.
Фрегати "Астролябія" та "Бусоль", якими командував граф Лаперуз вийшли за наказом французького уряду з Бреста 1 серпня 1785 року. Експедиції наказувалося доповнити та уточнити відкриття англійського капітана Кука. І, крім того, з'ясувати умови китобійного промислу, вивчити можливості торгівлі хутровими та іншими товарами з Північною Америкою, Китаєм, Японією.
Лаперуз мав і таємні накази: шукати нові землі для заморських колоній Франції. На фрегатах вирушили ботаніки, астрономи, геометри, художники. Під час своїх зупинок біля далеких берегів учасники експедиції піднімалися на гори, робили замальовки, уточнювали координати. "Бусоль" і "Астролябія" обігнули мис Горн, побували в Чилі, на острові Пасхи, в Гавайському архіпелазі. Наприкінці червня 1786 року вони досягли Аляски, де Лаперуз обстежив околиці гори святого Іллі. 13 липня тут же, в бухті, що отримала назву Порт Французів (нині бухта Літуйя), через сильну течію було втрачено барку і дві шлюпки з 21 людиною. Звідси "Бусоль" і "Астролябія" попрямували до порту Монтерей (Каліфорнія), де Лаперуз зробив опис францисканських місій і склав критичну замітку про поганий прийом з боку індіанців. Далі він знову перетнув Тихий океан. Після стоянки в Манілі, Лаперуз попрямував до берегів північно-східної Азії, де знову відкрив острів Кельпаерт. 6 вересня 1787 року "Буссоль" і "Астролябія" кинули якір у Петропавловську. Вийшовши у море 30 вересня 1787 року, Лаперуз попрямував до Самоа, де у сутичці з самоанцями втратив 12 людей. Останні відомості про Лаперуза належать до 5 лютого 1788 року. У цей день, підійшовши до берегів Австралії, він послав повідомлення морському міністру Франції. Ніхто після цього ніде і ніколи не зустрічав ні "Бусолі", ні "Астролябії". А у Франції чекали від Лаперуза звісток. І не дочекавшись, відправили на пошуки нові кораблі. Але ці пошуки не дали результатів.
Відомості про експедицію графа Лаперуза прийшли лише за сорок років. Їх доставив інший відважний французький мореплавець Дюмон-Дюрвіль. Поблизу острова Ванікоро в Тихому океані він знайшов корабельні гармати на дні бухти та бронзовий дзвін із написом – "Бусоль, 1785".
У 1964 році наукова експедиція на чолі з вулканологом Гаруном Тазієвим (Бельгія) записала розповіді островитян, які передавалися з покоління в покоління, про загибель експедиції Лаперуза. З них випливало, що частина команди врятувалася, а четверо матросів прожили досить довго і померли 1825 року. У травні 2005 року був остаточно ідентифікований, знайдений серед берегів Ванікоро секстант, на одній з планок якого вдалося прочитати вигравіруваний напис "Mercier". Згідно з інвентарним описом "Бусолі", на її борту знаходився взятий із Королівської військово-морської Академії секстант, виготовлений "паном Мерсьє".
