Ейфелева вежа

Ім'я столиці Франції ви чули не раз під час уроків історії – з Парижем пов'язано багато великих подій. І, тим не менш, головне диво сьогодні в Парижі – Ейфелева вежа.

Олександр Гюстав Ейфель збудував Ейфелеву вежу – гратчасту споруду зі сталі заввишки майже триста метрів, для Всесвітньої виставки, яка проходила 1889 року у Парижі. За задумом автора, Ейфелева вежа має символізувати технічні здобутки 19 століття. Але сучасники не одразу оцінили зухвалу ідею. Багато хто заперечував: вежі не місце в місті, та ще й у його центрі. Але інженер Ейфель вірив у свою ідею. Для виконання проекту тільки креслень знадобилося загальною площею 4 тис. кв. м. Ейфелева вежа у конструкції мала 18 тис. деталей.

Маса Ейфелевої вежі - 7300 тон (повна маса 10100 тон). Сьогодні з цього металу можна було б звести одразу три вежі. Фундамент зведений із бетонних блоків. Коливання вежі під час негоди не перевищують 15 см. Нижній поверх являє собою піраміду (129,3 м кожна сторона в основі), яка утворюється 4 колонами, що з'єднуються на висоті 57,63 м арочним склепінням; на склепінні лежить перша платформа Ейфелевої вежі. Платформа являє собою квадрат (65 метрів у поперечнику). На цій платформі піднімається друга піраміда-вежа, утворена також 4 колонами, які з'єднуються склепінням, на якому знаходиться (на висоті 115,73 м) друга платформа (квадрат 35 м у поперечнику). Чотири колони, що височіють на другій платформі, пірамідально зближуючись і поступово переплітаючись, утворюють колосальну пірамідальну колону (190 м), яка несе на собі третю платформу (на висоті 276,13 м), а також квадратної форми (16,5 м у поперечнику); на ній височіє маяк з куполом, над яким на висоті 300 м знаходиться майданчик (1,4 м у поперечнику).

Минав час, і парижани звикли до цього дива і стали пишатися ним. Чудово вписавшись у міський пейзаж, Ейфелева вежа й сьогодні залишається символом, щоправда, не технічних досягнень, а столиці Франції, відомої в усіх куточках Землі. Спочатку Ейфелева вежа височіла на 300,65 м над рівнем землі. Висота разом із новою антеною становить 324 метри (2010 рік). Але все ж таки, головною спеціальністю Ейфеля були мости. Першим із них був залізний міст у Бордо. А потім були інші – легкі металеві конструкції, зведенням яких Ейфель займався майже тридцять років. У 1884 році, напередодні проектування Ейфелевої вежі, він створив віадук Гарабі - один з великих арочних мостів з прольотом 165 м. Але не величина прольоту складала славу цієї споруди. Вона в конструкції, яка передбачає характерні особливості майбутньої Ейфелевої вежі: ажурна серпоподібна арка, форма якої точно відповідає розподілу зусиль в конструктивних елементах, а зоровий ефект створює своєрідний образ "відштовхування" від опор і енергійного стрибка через глибоку ущелину, тонка, витончена вгору, мереживна в'язь 55-метрових ферм. І якби Ейфель не побудував вежу, яка його прославила, він все одно увійшов би в плеяду великих інженерів як автор величних мостів.

Ейфелеву вежу називають найвідвідуванішою платною пам'яткою світу і найбільш фотографованою. Наприклад, у 2006 році на вежі побувало 6719200 осіб, а по 31 грудня 2007 - 236445812 осіб.