Ріст кристалів

Ріст кристалів та механізм утворення з них агрегатів у багатьох відношеннях суттєво різний. Тому, розглянемо ріст кристалів з погляду від простого до складного.

При рості плоскими шарами атоми, іони або молекули кристалів відкладаються на гранях таким чином, що вони лягають паралельно підложці, тобто відповідній грані. На один шар накладається наступний, на нього - інший і т. д. Виходить щось на зразок стопки паперових листків. Але шари можуть бути не плоскими, а спіральними. Спіралі виявлені на кристалах алмазу, гематиту, ільменіту, пірита та інших мінералів.

Ріст кристалів зонами (зональне зростання) – це поява на всій поверхні кристала замкнутих шарів, які концентрично облягають кожен попередній шар. Щось подібне вийде, якщо кубик послідовно покривати шарами фарби. Кожна така об'ємна зона (оболонка) утворилася в певний момент кристалізації. Якщо в процесі росту кристала змінювалися умови, то кожна з них матиме різні властивості: колір, товщину, кількість включень, склад і т. п. У результаті кристал отримує зональну будову, як правило, чудово видну неозброєним оком у поперечних сколах або зрізах.

Секторіальний ріст кристалів проявляється у тому випадку, коли різні грані кристала мають різні фізичні та хімічні властивості. Наприклад, одні грані легко поглинають домішку, інші, навпаки, енергійно її відштовхують. Звідси і піраміди наростання граней будуть мати неоднакові властивості, що виявляються у вигляді секторіальної будови кристала. А піраміди наростання – це просторовий "слід" руху відповідної грані під час зростання кристала. Кристал виявляється, ніби складеним із пірамід, основи яких – його грані.

Мозаїчний ріст кристалів зумовлений виникненням неоднорідностей, дефектів у кристалічній решітці мінералу. Атоми здійснюють "помилки", пропуски, захоплюють дрібні тверді частинки або газово-рідкі бульбашки. При цьому виростає недосконалий кристал, з блоків, повернутих один до одного під невеликим кутом. Він нагадує ящик із недбало складеними кубиками.