Що вивчає кібернетика?

Слово "кібернетика" походить від грецького слова, що означає переклад "керманич". Його сучасне значення пов'язане з науковою областю, початок якої поклала книга американського вченого Норберта Вінера "Кібернетика або управління і зв'язок у тварині та машині", що вийшла в 1948 р. Незабаром предметом нової науки стали не тільки біологічні та технічні системи, а й системи будь-якої природи, здатні сприймати, зберігати та переробляти інформацію та використовувати її для управління та регулювання. У виданій в 1947 р. "Енциклопедії кібернетики" говориться, що це "...наука про загальні закони отримання, зберігання, передачі та перетворення інформації в складних керованих системах. При цьому під керуючими системами тут розуміються не тільки технічні, а й будь-які біологічні, адміністративні та соціальні системи. Таким чином, кібернетика та інформатика є, швидше за все, єдиною наукою.

Термін "кібернетика" спочатку ввів у науковий обіг Ампер, який у своїй фундаментальній праці "Досвід про філософію наук" (1834-1843) визначив кібернетику як науку про управління державою, яка має забезпечити громадянам різноманітні блага.

Сьогодні кібернетику все частіше вважають частиною інформатики, її "вищим" розділом, якоюсь мірою аналогічним за становищем "вищої математики" по відношенню до всієї математики взагалі (приблизно в такому ж положенні по відношенню до інформатики знаходиться і наука "штучний інтелект"). Інформатика в цілому ширша за кібернетику, тому що в інформатиці є аспекти, пов'язані з архітектурою та програмуванням ЕОМ, які безпосередньо до кібернетики віднести не можна.

Кібернетичні розділи інформатики багаті підходами та моделями у дослідженні різноманітних систем і використовують як апарат багато розділів фундаментальної та прикладної математики.

Класичним і певною мірою самостійним розділом кібернетики вважають дослідження операцій. Під цим терміном розуміють застосування математичних методів для обґрунтування рішень у різних галузях цілеспрямованої людської діяльності.

Кібернетика має ще один класичний розділ – це розпізнавання образів, що виникло із завдання моделювання в технічних системах сприйняття людиною знаків, предметів та мовлення, а також формування у людини понять (навчання у найпростішому, технічному сенсі). Цей розділ значною мірою виник з технічних потреб робототехніки. Наприклад, потрібно, щоб робот-збирач розпізнавав потрібні деталі. При автоматичному сортуванні (або відбраковуванні) деталей потрібна здатність розпізнавання.

Кібернетика (і вся інформатика загалом) має розділ, присвячений проблемам штучного інтелекту. Більшість сучасних систем управління мають властивість прийняття рішень – властивість інтелектуальності, тобто у них змодельована інтелектуальна діяльність людини під час прийняття рішень.

Кібернетика в біології - дослідження кібернетичних систем в біологічних організмах, перш за все зосереджуючись на тому, як тварини пристосовуються до їх довкілля, і як інформація у формі генів передається від покоління до покоління. Також є другий напрямок - кіборги.