Перетворення клітин одного виду в інший
Усім відомі спроби вчених-біологів та медиків знайти спосіб перетворення клітин одного виду в інший. Це дозволило б знайти можливість заміни загиблих або ушкоджених клітин одного органу на інші, які отримані не з клітин самого органу. Таку можливість донедавна пов'язували лише зі стовбуровими клітинами організму, адже саме вони допускали перетворення клітин на інший тип. Проблема отримання достатньої кількості, таким чином, ставала важливим науковим завданням. Однак, паралельно шукалися і способи перетворення клітин на інший тип і з іншого джерела.
Нещодавно американськими вченими з університету Дюка вдалося перетворити рубцеву тканину серця утвореної внаслідок інфаркту міокарда, у звичайну м'язову тканину без застосування стовбурових клітин. Нагадаємо, рубець у м'язовій тканині серця утворюється після інфаркту міокарда і далі не бере участі у роботі серця, тим самим зменшуючи його працездатність.
Вчені-медики встановили, що при введенні комбінації молекул з РНК у клітини фібробласта, які формують рубець на серці, останні перетворюються на робочі кардіоміоцити та стають повністю робочими клітинами. За заявою дослідників, даний спосіб перетворення клітин на інший тип можливий не тільки для м'язової тканини, але і для тканини головного мозку, нирок, печінки та інших органів. І, що найголовніше, цей спосіб істотно прогресивніший, ніж спосіб з використанням стовбурових клітин через свою простоту застосування та відсутність генетичних змін.
Крім цього, дослідники з Каліфорнійського університету провели серію експериментів і довели, що людські жирові клітини можуть бути трансформовані в клітини гладкої мускулатури, що відкриває нові перспективи для лікування хвороб серця, кишківника, а також багатьох інших медичних патологій. На жаль, від ожиріння нова технологія не рятує.
І що б не говорили, пізнання людиною світу неможливе без використання людського тіла. А його ресурс не безмежний. Тому були і будуть спроби створювати способи перетворення клітин на інший тип для продовження життєдіяльності нашого організму. І ми матимемо надію зробити більше корисного, якщо не для всього людства, то хоча б для своєї країни.
