Озимі та ярі рослини

Озимі та ярі рослини розвиваються по-різному. Якщо для вирощування в пляшці ви візьмете насіння озимих рослин – пшениці, жита і тих самих рослин, але ярих форм, то зможете спостерігати цікаве явище. Коли всі ярі рослини викинуть стебло, зацвітуть і дадуть урожай зерна, озимі постійно кущатимуться, зростатимуть, не даючи стебел і залишаючись низеньким кущиком; за все літо так і не дадуть урожаю.

Те саме буде, якщо посіяти навесні на грядочці поряд озиму та яру пшеницю або озиме та яре жито. Ярі дуже швидко підуть у ріст, тобто дадуть стебла, виколосяться і до кінця літа дадуть урожай зерна, а озимі все літо кущатимуть, розростатимуться, але стебел не утвориться і, звичайно, врожаю зерна від них теж не вийде.

Озимі рослини для утворення врожаю повинні пережити зиму, а при сівбі навесні не дають урожаю того ж року. Щоб не втрачати року, їх і сіють не навесні, а наприкінці літа; вони зимують у фазі кущіння, а наступного року навесні розвивають стебла та плодоносять у середині літа.

Кожна рослина у своєму розвитку проходить кілька стадій. Перша стадія називається стадією яровізації. Щоб рослина пройшла цю стадію, крім живлення, води та повітря, потрібна ще певна температура. Озимі рослини від ярих відрізняються тим, що вимагають для проходження стадії яровізації нижчих температур, ніж ярі, і стадія яровізації у них довша, ніж у ярих рослин.

Недавні дослідження показали, що достатньо їх витримати при низькій температурі певний час хоча б у фазі насіння, що проростає, і після цього озимі рослини почнуть розвиватися як ярі, тобто вони яровізуються.

Візьміть насіння пшениці озимої (або жита) і частину їх поставте пророщувати. Як тільки вони проклюнуться, перенесіть їх на холод при 0-3 градусах (наприклад, помістіть їх у чашку і поставте її у воду з льодом). Тримати їх за такої температури треба різний час - 15-20 днів, залежно від сорту, а потім посійте їх на грядці або в пляшці.

Для порівняння висійте поруч яре насіння та озиме неяровізоване, тобто без попереднього охолодження. Дуже скоро ви помітите результат яровізації: насіння озимих, охолоджене до посіву у фазі проростання, розвиватиметься як яре і разом з ними дасть урожай до кінця літа; а те ж насіння, але без яровізації, залишиться озимим, кущатиметься і не дасть цього року врожаю зерна.

Отже, бачимо, у чому різниця у житті озимих і ярих рослин, і можемо уявити, що буде, якщо помилково навесні висіяти насіння озимих рослин. Безперечно, це веде до втрати врожаю. Щоб уникнути цього, треба шукати способи відрізняти насіння ярих від озимих рослин. Практично тільки пшениця широко поширена в озимих і ярих формах і в більшості сортів насіння неможливо відрізнити озиму пшеницю від ярої.

Отут і приходить на допомогу уважне вивчення сходів. Посіявши в тарілці заздалегідь озиме та яре насіння пшениці, ви можете помітити різницю між сходами тієї і іншої пшениці і майже безпомилково визначити невідоме насіння, давши їм прорости і утворити перший лист (на 10-15-й день після посіву). Листок озимої пшениці опушений дрібними волосками, які надають йому матового вигляду; волоски легко можуть бути помічені простим оком, а ще краще в маленьку лупу; листя ж ярої пшениці гладкі, блискучі. Іноді таке визначення може надати господарству неоціненну послугу.

Ну, а тепер подивимося, як позначиться яровізація на ярих рослинах. Виявляється, якщо ми після змочування і при появі насіння, що наклюнулося, витримаємо їх певний час при відповідній температурі, вони прискорять свій розвиток і дозрівання.

На цьому й ґрунтується застосування яровізації ярих культур рослин (особливо пшениць у посушливих районах). Яровізацією прискорюють їх дозрівання, завдяки чому вони встигають уникнути несприятливих умов другої половини літа.

Слід зазначити, що насіння більш доступне зовнішньому впливу, ніж доросла рослина, це відкриває великі можливості втручання у життя, особливо, озимих і ярих рослин.