Де заховати відходи Землі?
Космічні дослідження показали: наша планета "дихає"! За кожен оберт навколо осі вона віддає в космічний простір близько 100 тис. м3 гелію. Отримані дані змусили по-новому подивитись проблему, де заховати відходи Землі. Не секрет, що на сьогоднішній день далеко не всі відходи виробництва вдається очистити чи переробити. А серед них, на жаль, трапляються настільки отруйні, що можуть убити все живе. Що з ними робити?
Гелій, що знаходиться в надрах Землі, рухається до поверхні під надмірним тиском по розломах земної кори. Потім він виходить на поверхню і поступово вирушає з атмосфери в космос. Але в різних місцях Землі кількість гелію, що виходить, різна. Ця нерівномірність гелієвого дихання дозволяє вченим судити про глибинні процеси в надрах нашої Землі. Там, де на поверхні оголюються стародавні гірські породи, де пізніші пласти змиті за мільйони років діяльностю вітру і води, панує надмірний тиск і гранично висока концентрація гелію. А на тих ділянках, де за мільйони років нагромадилися кілометрові товщі опадів, де земна кора прогинається, концентрація гелію, навпаки, дуже низка.
Спочатку вирішили ховати відходи Землі у спеціальних контейнерах на дні Світового океану. На великих глибинах, мовляв, пласти води нерухомі, і опущені на дно відходи назавжди там залишаться. Однак дослідження океанологів показали, що навіть на дні найглибшої у світі Маріанської западини відбувається переміщення водних мас, так що поховані там відходи Землі дуже скоро можуть опинитися на її поверхні, а потім і на узбережжі.
Можливо, потрібно відправляти відходи Землі кудись на околицю Сонячної системи або прямо до Сонця – нехай відходи згорять без залишку в його велетенській топці? Однак такий метод ліквідації відходів виявляється надзвичайно дорогим.
Залишається третій варіант: ховати відходи Землі у її надра. Зовсім недавно вважалося, що вже звідти все це "сміття" нікуди не подінеться. А ось гелієвий індикатор показав, що в багатьох місцях в природі існують як би "насоси", які піднімають воду з дуже великих глибин. Тому ховати отруйні відходи Землі вглиб надр треба дуже обережно.
Для створення систем глибокого поховання необхідно, по-перше, дуже ретельно підшукувати потрібні місця, по-друге, будувати надійні сховища. Це можуть бути, наприклад, колишні уранові копальні, старі шахти... Оцінюється також можливість використання як сховищ і інших природних порожнин у надрах Землі.
У всіх випадках, звичайно, треба обов'язково враховувати переміщення ґрунтових вод. Ймовірно, доведеться піти на додаткові витрати, ретельно бетонувати та цементувати подібні сховища. Але інакше не можна, адже в таких підземних цистернах відходи повинні зберігатися без найменшого витоку досить тривалий час: десятки, а в окремих випадках сотні років. Доки хіміки не знайдуть ефективних засобів нейтралізації шкідливих речовин, а ще краще їх переробки на благо людства.
