Піраміда в Куїкуїлько

Долина Мехіко здавна манила до себе людей. Її земля буквально нашпигована пам'ятками різних епох. Одним із таких стала кругла піраміда в Куїкуїлько.

Приблизно 25-20 тис. років тому долину Мехіко освоїли первісні мисливці на мамонтів. Пізніше ця долина стала місцем народження трьох стародавніх цивілізацій Мексики, що послідовно змінювали одна одну, — теотіуаканської (I тис. н.е.), тольтекської (X—XIII ст.) і ацтекської (XIII—XVI ст.). І кожен народ, кожна культура залишали по собі руїни міст, селищ та могильників. Саме це й створювало додаткові труднощі для дослідників, які намагалися поринути у далеке минуле доколумбової Америки. Крім того, письмова історія індіанських народів Мексики не йшла глибше X століття н.е.

Першим дослідникам старовин долини Мехіко зі старовинних хронік були відомі лише ацтеки та тольтеки. Їм спочатку і приписувалися всі виявлені давнини. Але все змінилося, коли в 1907 році американський археолог Селія Нутталь придбала у робітників на околицях Мехіко грубі глиняні статуетки оголених жінок 5-10-сантиметрової висоти з високо піднятими руками.

Те, що статуетки були знайдені під шаром скам'янілої магми, свідчило про їх вельми поважний вік. Зацікавившись цим, мексиканський археолог Мануель Гаміо в 1910 почав розкопки на лавовому полі. Результати перевершили всі очікування. Під шаром магми завтовшки 6-8 м було знайдено залишки стародавніх будівель і гробниць. По глибині залягання знахідок археологи встановили, що за часом вони набагато старші за тольтекську та ацтекську цивілізації. Так було відкрито нову епоху історія доколумбової Мексики.

У 1922 дослідженнями цієї невідомої культури зайнявся американський археолог Байрон Кеммінгс. Його увагу привернув самотній, зарослий густим чагарником пагорб, що розташовувався за кілька миль на південь від Мехіко. Місцеві жителі називали його Куікуїлько. Схили пагорба покривав товстий шар скам'янілої магми.

Дев'ять місяців Кеммінгс пробивався через цей надзвичайно міцний "панцир" магми. Поступово з-під шару лави дедалі виразніше стали виступати контури величезної ступінчастої піраміди. При цьому її форма була зовсім незвичною – круглою! Піраміда в Куікуілько була усіченим конусом з чотирьох ярусів, що поступово зменшувалися. Діаметр її основи становив близько 135 м, висота - 24 м. Основою споруди служив насип з глини та піску, грубо облицьований зовні брилами лави, каменем і цеглою-сирцем. Широкі кам'яні сходи вели нагору, до плоскої платформи з влаштованим на ній напівкруглим вівтарем. Від піраміди в Куікуїлько променями розходилися десятки гробниць: вочевидь, могили померлих мали розташовуватися якомога ближче до осередку культу.

Але яким був її дійсний вік? Лише в 1950-х роках вдалося встановити, що піраміда в Куікуїлько була споруджена наприкінці I тисячоліття до н.е.

Кругла піраміда в Куїкуїлько — одна з найраніших монументальних споруд доколумбової Мексики, і в цьому сенсі її цілком можна поставити в один ряд з пірамідою Джосера в Єгипті. Піраміда в Куікуїлько стала зразком наступних мексиканських будівель. Крім того, вона є показником зростання ролі релігії в житті суспільства тієї епохи. Доля цієї будівлі виявилася сумною: завалена купами вулканічного попелу і залита потоками магми, піраміда загинула внаслідок катастрофічного виверження розташованого поблизу вулкана Шітлі (нині вже згаслого). Разом з нею було знищено і велике поселення стародавніх землеробів, що існувало навколо неї.

Після катастрофи населення південної частини долини Мехіко змушене було спішно залишити обжиті землі та шукати порятунку. Основний потік переселенців прямував на північ до Теотіуакану. Ймовірно, саме ця подія сприяла становленню на початку I тисячоліття н. теотіуаканської цивілізації. У всякому разі, розквіт Теотіуакана почався невдовзі після описаної вище природної катастрофи.