Олімпійські ігри

Олімпійські ігри в Лондоні вважаються 30 за рахунком. Але у кожного нашого допитливого читача напевно виникало запитання, чому так, адже відродження олімпійського руху відбулося 1896 року, при цьому не всі ігри відбулися. До того ж цікаво порівняти ігри давніх греків та сучасні Олімпійські ігри.

Олімпійські ігри у Стародавній Греції - найбільші національні свята. Вони відбувалися в Олімпії і, за найдавнішим сказанням, виникли ще за часів Кроноса, на честь Ідейського Геракла. За цим переказом, Рея передала новонародженого Зевса Ідейським Дактилам. П'ятеро з них прийшли з Критської Іди в Олімпію, де вже було споруджено храм на честь Кроноса. Геракл, старший із братів, переміг усіх у бігу і був нагороджений за перемогу вінком із дикої оливи. При цьому Геракл встановив змагання, які мали відбуватися через кожні 5 років.

Перший історичний факт, пов'язаний з Олімпійськими іграми, - це відновлення їх царем Еліди Іфітом і законодавцем Спарти Лікургом, імена яких були написані на диску, що зберігався в Гереоні (в Олімпії) ще за часів Павзання. З цього часу (за одними даними рік відновлення ігор – 884 р. до н.е., за іншими – 828 р. до н.е.) проміжок між двома послідовними святкуваннями ігор становив чотири роки або олімпіаду, але за точку відліку були прийняті Олімпійські ігри 776 р. до н. е. Відновлюючи Олімпійські ігри, Іфіт встановив на час їхнього святкування священне перемир'я, яке оголошувалося особливими герольдами, спочатку в Еліді, потім в інших частинах Греції. У цей час не можна було вести війну не тільки в Еліді, а й в інших частинах Еллади.

Олімпійські ігри відбувалися в першу повню після літнього сонцестояння, тобто в аттичний місяць Гекатомбеон, і тривали п'ять днів, з яких одна частина була присвячена змаганням, інша частина - релігійним обрядам, з жертвопринесеннями, процесіями та громадськими бенкетами на честь переможців. Програма перших Олімпіад була досить простою і складалася з одного-єдиного виду – бігу на один стадій (193 метри). У святкових змаганнях могли брати участь лише чистокровні елліни, варвари були лише глядачами. Виняток було зроблено на користь римлян, які, як господарі землі, могли змінювати на свій лад релігійні звичаї. Не могли дивитися на ігри також жінки, окрім жриці Деметри. Число глядачів та виконавців було дуже велике, багато хто користувався цим часом, щоб здійснювати торговельні та інші угоди, а поети та художники – щоб знайомити публіку зі своїми творами. Від різних країн Греції посилалися на свято особливі депутати, які змагалися один з одним у великій кількості приношень для підтримки честі свого міста.

Спортсмени стартували парами, оскільки не існувало жодних способів фіксації часу і переможцем вважався той, хто, на думку суддів, закінчив дистанцію в одну стадію раніше за свого суперника. Переможець просувався далі та брав участь у наступному забігу з іншим переможцем. Так народилася знаменита система змагань з вибуттям того, хто програв, яка досі носить назву олімпійської і за якою проводяться змагання з багатьох видів спортивних ігор, легкої атлетики, боксу, тощо. Забіги тривали цілий день, поки, нарешті, єдиний, неповторний, найсильніший і найшвидший спортсмен не ставав олімпійським чемпіоном. Йому віддавалися буквально божественні почесті. Він увінчувався лавровим вінком і отримував нагороду оливкову гілку. Переможець мав право встановити поблизу стадіону власну мармурову статую.

Згодом програма Олімпійських ігор розширювалася. Змагання складалися із 24 відділів; у 18 брали участь дорослі, у 6 – хлопчики. Павзаній залишив нам наступний перелік змагань:

1. біг на трьох різних дистанціях,
2. боротьба,
3. кулачний бій,
4. ристання на колісницях, запряжених четвіркою або парою коней або мулами,
5. скачки,
6. біг у зброї,
7. скачки, при яких вершник мав зістрибнути на землю і бігти за конем,
8. змагання герольдів та трубачів.

Був і вид програми, що підкреслював прагнення гармонійного розвитку древніх атлетів, – пентатлон, п'ятиборство, до якого входили біг, метання диска та списа, стрибок у довжину та боротьба.

За словами Павзанія, до 472 р. до н.е. всі змагання відбувалися одного дня, а пізніше були розподілені на всі дні свята. Судді, які спостерігали за перебігом змагань і присуджували нагороди переможцям, називалися елланодиками, вони були призначені за жеребом з елейців та керували проходженням всього свята. Вони носили пурпуровий одяг і мали на стадіоні особливі місця. Під їх начальством перебував поліцейський загін. За 30 днів усі охочі змагатися мали в Олімпійській гімназії попередньо показати своє мистецтво перед елланодиками. Порядок змагань оголошувався публіці у вигляді білої вивіски. Перед змаганням всі бажаючі брати участь у ньому виймали жереб визначення порядку, у якому вони виходитимуть на боротьбу, після чого герольд оголошував ім'я і країну, що виходить на змагання.

Усього відбулося 293 стародавні Олімпіади, вони проводилися без перерви протягом 1168 років і були заборонені в 394 році вже нашої ери указом римського імператора Феодосія Першого як язичницька розвага. У 522 році н.е. Олімпія та всі її прекрасні споруди були зруйновані сильним землетрусом і тривалий час засипані землею.

Тільки 1829 року французи зуміли виявити залишки олімпійських споруд та низки предметів, які мали велику художню та пізнавальну цінність.

Ці праці надихнули молодого французького вченого барона П'єра де Кубертена – він висловив і обґрунтував ідею про відродження древніх Олімпійських ігор. І 6 квітня 1896 року в Афінах відбулися перші Олімпійські ігри сучасності. На реконструйованому мармуровому стадіоні Панатінаїкос зібралися 80 тисяч глядачів і грецький король оголосив ігри першої Олімпіади відкритими через 1502 р. після того, як імператор Феодосій заборонив їх проведення.

До Афін приїхали 311 спортсменів із 13 країн світу - Австралії, Австро-Угорщини, Болгарії, Великобританії, Німеччини, Греції, Данії, США, Франції, Чилі, Швейцарії, Швеції. У першій Олімпіаді, як і в Стародавній Греції, мали право участі лише чоловіки. Команда Греції була найчисленнішою, становлячи близько 70 відсотків усіх учасників, а США представляли лише 14 осіб. Найбільшу кількість "золота" – 11 медалей – виграли американці, а загальну кількість медалей – 46 – грецькі спортсмени.

У програмі Ігор були дев'ять видів спорту – класична боротьба, велогонки, гімнастика, легка атлетика, плавання, кульова стрільба, теніс, важка атлетика та фехтування. Першим у новій історії олімпійським чемпіоном став американець Джеймс Коноллі, який виграв потрійний стрибок. У центрі уваги був марафонський біг. На старт вийшли 46 бігунів, у тому числі більшість були греками. Першим на стадіоні під дзвін і гарматний салют фінішував жебрак пастух із селища Марузи Спірідон Луїс. На доріжку вибігли два принци, підняли переможця на плечі і під рев захопленого натовпу внесли в королівську ложу. Король обійняв і поцілував запиленого пастуха, тут же вдягнув йому на шию найвищий орден Греції. Придворні дами зривали з себе кільця та діамантові намиста та кидали тріумфатору. Йому подарували двоповерховий будинок, десять корів, тридцять баранів.

Після успіху першої Олімпіади Ігри проводилися регулярно кожні чотири роки у високосний рік. Однак, на відміну від Стародавньої Греції, де на час Олімпійських ігор припинялися війни, у сучасному світі кілька Олімпіад не відбулися через світові війни. 1916 року було скасовано 6 Олімпіаду в Берліні, 1940 року не відбулися Олімпійські ігри в Гельсінкі, а 1944 року – 13 Олімпіада в Лондоні. Однак номер Олімпіад, які не відбулися, не вилучається із загальної нумерації Ігор, і тому наступні після 5 Олімпійських ігор у Стокгольмі 1912р. Ігри в Антверпені 1920 р. нумерувалися як сьомі, а не шості. Так само, після 11 Олімпійських ігор у Берліні 1936 року, Ігри в Лондоні 1948 року вважалися не 12, а 14. З цієї причини Ігри 2012 року в Лондоні були 30-ми, а не 27-ми.