Медалі і монети

Часто виникає питання - а чим же відрізняються медаль і монета? Що у них спільного? Якщо візьмемо за основу визначення поняття "медаль" у "Тлумачному словнику" В.Даля, то це "дзвінка, але не ходяча монета, вибита в пам'ять чогось: перемоги, миру, царювання, коронування, тощо". Німецький нумізматичний словник X.Фенлера, Г.Гіроу та В.Унгера визначає медаль як "монетоподібний пам'ятний знак, який не є законним платіжним засобом". Як видно з цих визначень, різниця є і суттєва. Але чи було так завжди? Розглянемо це не таке вже й тривіальне питання в історичному контексті.

Монети у Київській Русі з'явилися раніше за медалі. Перші металеві гроші були викарбувані наприкінці 10 століття за князя Володимира Святославича. Це були золоті монети масою 4,6 грама. На лицьовій стороні містилося зображення Христа, на зворотному - портрет князя та родовий знак Рюриковичів. Навколо княжого портрета йшов напис: "Володимир, а се його золото" або: "Володимир на столі" (престолі). У той час єдиної встановленої системи нагород ще не існувало і "пожалування" залежали від щедрості та багатства князя. Зазвичай дружинники князя - його постійне військо і опора його влади - отримували щедрі дари як із трофеїв, захоплених у противника, так і з князівської скарбниці. Їх обдаровували зброєю, військовим спорядженням, багатим одягом, хутром. Чим вище оцінював князь заслуги воїна, тим більшою була його нагорода. На початку 11 століття на Київ рушили половці. Дружину киян очолив легендарний воєвода Олександр Попович. Вороже військо було розбите. Наголошуючи на заслугах, князь подарував воєводі золоту гривню. В 1016 р., розбивши Святополка, князь Ярослав щедро обдарував своїх дружинників, не обійшовши і бійців народного ополчення. Сільським старостам було надано по 10 гривень, смердам - по гривні. Городян під час нагородження прирівнювали до сільських старост, і тому всі новгородці – учасники битви – отримали по 10 гривень.

У 1965 році, на честь двадцятиріччя Перемоги у Другій світовій війні, в СРСР вперше були випущені ювілейні монети. Водночас Президія Верховної Ради СРСР затвердила ювілейну медаль для нагородження учасників війни та військовослужбовців. Як головний елемент оформлення лицьових сторін медалі та монети було взято статую "Воїн-визволитель", яка знаходилася в берлінському Трептів-парку. Єдиний сюжет узятий і для оформлення ювілейної медалі "Тридцять років Перемоги у Другій світовій війні 1941-1945 рр." та рубльовика 1975 року. Це статуя "Батьківщина-Мати" у Волгограді. Причому лицьова сторона монети у художньому відношенні виконана простіше та виразніше.

Однією з останніх оригінальних монет, яка може бути використана лише як подарунок чи нагорода, є ювілейна монета, випущена за взаємною домовленістю між Національними банками України та Польщі на ознаменування проведення фінальної частини Чемпіонату Європи – 2012 з футболу. Монета має два номінали – 10 злотих та 10 гривень.

Як бачимо, і в наші дні передзвін між медаллю та монетою продовжується. Розвиваючись, медальєрне мистецтво робить дедалі досконалішим малюнок наших монет. Про це свідчать ювілейні монети останніх випусків.