Що таке гірська порода?

У побуті та техніці каменем називають неметалічний твердий матеріал природного та штучного походження. У геології замість слова камені використовують поняття гірська порода, мінерал. Вивченням та описом каменів, гірських порід та мінералів займається один із розділів геології – петрографія.

Ми почнемо вивчення мінерального життя Землі з недоступних дослідженню глибин – із зони магми, там, де температура трохи вища за 15000 С та де тиск досягає десятки тисяч атмосфер.

Магма - це складний взаємний розчин-розплав великої кількості речовин. Поки вона кипить, просочена парами води та летючими газами, у ній йде своя внутрішня робота, і окремі хімічні елементи з'єднуються у готові (але ще рідкі) мінерали. Але ось температура падає - чи під впливом загального охолодження, чи тому, що магма переходить у більш холодні і вищі зони, але вона починає застигати і виділяти із себе окремі речовини. Одні сполуки раніше переходять у твердий стан, ніж інші, вони закристалізовуються і падають на дно рідкої маси. До твердих частинок, що виникли, помалу силами кристалізації притягуються все нові і нові; тверда речовина збирається вся разом, відокремлюючись від рідкої магми.

Магма перетворюється на суміш кристалів – у ту мінеральну масу, яка називається кристалічна гірська порода.

Тверда гірська порода – це не те, що склад самої розплавленої магми. Величезна кількість летких сполук просочує її розплавлену суміш, виділяється могутніми струменями; і довго димить, її вогнище, поки суміш не застигне і не утворюється тверда гірська порода. Тільки мізерна частина цих газів залишається всередині затверділої маси, інша частина піднімається до земної поверхні у вигляді газових струменів.

Не всі ці леткі сполуки встигають досягти земної поверхні. Велика частина їх осідає ще в глибинах, пари води згущуються; по тріщинах і жилах течуть до Землі гарячі джерела, повільно охолоджуючись і поступово виділяючи з розчинів мінерал за мінералом.

Гірська порода, що залягає на поверхні Землі, складається з мінеральних агрегатів здебільшого дрібно- або скритокристалічних. Порівняно рідко гірська порода зустрічається у вигляді великих, добре сформованих кристалів.

Гірська порода – не завжди тверда. Існують м'які породи, наприклад тальковий сланець, гіпсова порода, пластичні породи, які легко змінюють форму, наприклад глини та сипкі речовини – галечник, пісок.

Назви гірських порід склалися поступово, походження їх складне. Більшість із них пов'язане зі словами двох стародавніх мов – латинської та грецької. Назви гірських порід зазвичай закінчуються на "іт": граніт, порфірит, андезит, діорит і т. д. Це закінчення є частиною латинського слова "літос" камінь і говорить про те, що таким чином позначається гірська порода.

Гірська порода названа за ознаками, які свого часу вважалися характерними. Наприклад, в назві "граніт" підкреслювалася зернистість каменю, "мармур" – блиск кристалів на поверхні зламу.

Сотні різних назв дає нам наука петрографія, намагаючись у будові та хімічному складі каменів та гірських порід знайти відбиток їх минулого у невідомих глибинах Землі.