Мірабіліт затоки Кара-Богаз-Гол

Гігантською природною лабораторією, в якій відбувається кристалізація з розчину, є Кара-Богаз-Гол, затока Каспійського моря, відокремлена від моря вузькою косою. Кара-Богаз-Гол мілководна, води її сильно випаровуються під променями сонця. Тому вміст солей тут у 15–20 разів більший, ніж у самому Каспійському морі. У кожному літрі води затоки Кара-Богаз-Гол розчинено близько 200 г солей, що містять бром, калій, натрій і магній. Головною з них є мірабіліт, або глауберова сіль.

Мірабіліт (сірчанокислий натр) – найцінніша сировина для скляного виробництва, для отримання каустичної соди, сірчистого натру, сірчаної кислоти та багатьох інших речовин, необхідних у промисловості. Взимку, коли температура падає, розчинність мірабіліту знижується. Якщо раніше розчин був насиченим, то тепер він стає пересиченим, і в ньому починають утворюватися кристали, які плавають на поверхні води, ростуть, осідають на дно та на береги затоки. При температурі розсолу +5,5⁰С випадає твердий, кристалічний осад чистого мірабіліту, тим часом як всі інші солі, як і раніше, залишаються в розчиненому стані, тому що у них інша розчинність. Взимку, з листопада по березень, вода Кара-Богаз-Гола стає насиченою по відношенню до мірабіліту, залишаючись у той же час ненасиченою по відношенню до інших солей. За зиму з вод Кара-Богаз-Гола виділяється грандіозна кількість (до 6 мільйонів тон) кристалів чистого мірабіліту. У ті ж зимові місяці у Кара-Богаз-Гольській затоці панують сильні шторми. Вони викидають викристалізований мірабіліт на берег. Навколо затоки виростають білі пагорби кристалів мірабіліту. Найціннішу хімічну сировину мільйонами тон можна збирати прямо із землі.

Але настає весна, підвищується температура, а разом з нею зростає розчинність мірабіліту! Тепер вже розчин стає недосиченим і кристали, які виросли взимку за літо знову розчиняються. Що відбувається з тими купами кристалів, які були викинуті на берег? Гаряче сонце пустелі сушить їх, вітер стирає у порошок. Все повітря поблизу Кара-Богаз-Гола насичене дрібним мірабілітовим пилом. Потрапляючи у води затоки, соляний пил знову розчиняється. До осені починаються холоди, і розчинність мірабіліту Кара-Богаз-Гола знову знижується. Все починається спочатку. Поки в роботу цього великого котла, де википає Каспійська вода, не втрутилися люди, її продукція щорічно знищувалася діяльністю сонця, вітру та води. Гори невикористаного мірабіліту росли на пустельних берегах Кара-Богаз-Гола. І в той же час у багатьох країнах світу працювали заводи з виробництва штучного мірабіліту, тому що без цієї сировини неможливий розвиток хімічної промисловості. Наукові експедиції з'ясували, що окрім цінних солей, розчинених у водах Кара-Богаз-Гола, поблизу його берегів знаходяться поклади кам'яного вугілля, нафти, бариту, сірки, вапняку, фосфориту. Мірабіліт добувають тепер прямо з дна затоки машинами – солесосами та екскаваторами. Крім того, воду Кара-Богаз-Гола перекачують у спеціально викопані на березі басейни: там вона випаровується, виділяючи кристали чистого мірабіліту.

Кара-Богаз-Гол практично невичерпний мірабіліт. У цій найбільшій у світі природній "фабриці кристалів" знаходяться запаси в кілька десятків мільярдів тон мірабіліту та інших солей. Води Каспійського моря приносять у Кара-Богаз-Гол дедалі нові запаси солей. Перспективи використання багатств Кара-Богаз-Гола грандіозні. Кара-Богаз - нині потужна база великої хімії.