Що таке глина?

Що таке глина?.. На перший погляд, це дуже просте питання. Але спробуйте відповісти і побачите, що все не так просто. Виявляється, історія зародження глини дуже складна та цікава.

А починається все на високих глибинах, де киплять розплавлені гранітні маси. Насичені парами води та газами, вони вирують, пробиваючи собі дорогу до поверхні. В'язка розплавлена маса, як тісто, вливається в земну кору і повільно застигає у вигляді величезних гранітних масивів та гранітних жил. У строкатому малюнку гранітів спостерігаються рожеві або білі кристали, оточені чорними листочками слюди та сірою напівпрозорою речовиною кварцу. Ці білі, сірі, жовті або рожеві мінерали – польовий шпат, і він є джерелом того, з чого утворюється в майбутньому глина.

Але на поверхні землі води починають розмивати граніти, річки глибше врізаються в їх маси. Але найбільше змінюються польові шпати. Вода і сонце руйнують їх остаточно, вугільна кислота повітря забирає одні хімічні речовини, вода – інші. Польовий шпат розсипається на дрібний порошок. Залишки колишніх кристалів польового шпату накопичуються у вигляді дрібного та темного мулу. Спекотний клімат пустель допомагає такому руйнуванню: сили вітру забирають найдрібніші частинки, накопичуючи їх, подібно до кучугур снігу, там, куди не доходять його пориви. І так само залізисті темні води боліт допомагають утворенню мулу, і в болотистих низинах спекотного тропічного лісу накопичується на дні у вигляді мулистих частинок глина.

Крім цього, великі крижані маси, що прийшли з півночі, перетирають у дрібний пил камені, які руйнуються; у вигляді льодовикової каламуті далеко відноситься цей пил льодовиковими водами, і накопичена, таким чином, глина утворюється за льодовиком протягом багатьох тисяч кілометрів.

А що ви можете сказати про вашу чашку і вашу тарілку з порцеляни чи фаянсу? Її історія ще цікавіша, і чиста глина – каолін, з якої зроблено фарфор, пройшла ще складніший шлях – від розплавленої магми з її гарячими розплавами глибин через гарячі дихання водяної пари та отруйних газів аж до мирного осаду на дні дрібних озер.

Але історія глини не закінчується на цеглині, гончарній трубі, фарфоровій тарілці чи простому горщику? Глина та деякі близькі до неї речовини містять ще зовсім інші можливості. З них виплавляють чудовий легкий метал алюміній, з якого будують кістяки літаків, роблять дроти для проведення електропроводки електростанцій, каструлі, чашки та ложки.

А тим часом, ще в 1769 р. академік Паллас розповідав про невміння користуватися глиною і каменем у будівництві міст - цих "зроблених колод спустошливих пожеж".