Уральські гори

Чи завжди Уральські гори були кордоном між Європою та Азією? Покопавшись у книгах, можна дізнатися, що в 5 столітті до н. е. грецький історик Геродот проводив цей кордон по Босфору, Чорному морю, Азовському морю і Доном. Далі на північ земля для греків була невідома. У 17 столітті кордон Європи проходив річками Дон, Волга, Печора і Кама. Французький географ Гільйон на карті 1760 "продовжив" Європу до річки Об. Однак він так погано знав східні землі, що зовсім не вказав на Уральські гори: він просто не знав, де вони знаходяться. А німецький учений А. Гумбольдт запропонував вважати Європу та Азію єдиним материком Євразією.

Вперше Уральські гори, які тягнуться з півдня на північ на 2 тис. км, стали кордоном між Європою та Азією завдяки географу та історику петровського часу Василю Татищеву (1686–1750). Він опублікував в 1734 р. перший "заводський статут" і добре знав свою землю. Він зауважив: річки з Уральських гір течуть у двох напрямках; одні в Печору та Каму, інші в Об. Татищев писав: "на західному боці риба в річках червоного тіла: лососі, харьюси. У східних річках, хоча зовнішнім виглядом подібні до західних - таймені, нельми, муксуни, але як тілом білі, і смаком різні". Він зауважив, що рослинність за Уральськими горами теж помітно змінюється: "це і тому подібні обставини спричиняють стверджувати ці гори за кордон між Азією та Європою".

Татищев перший запровадив письмову назву "Уральські гори". До нього їх називали грецькою мовою Гіпербореї (від слів "гіпер" - понад і "Борей" - бог північного вітру і сам вітер). Татищев назвав Уральські гори місцевим ім'ям - татарською "Урал" - означає "кам'яний пояс". На кордоні Європи та Азії стоять сім пам'ятних кам'яних стовпів, але їх кількість потроху збільшується.

Уральські гори утворилися в пізньому палеозої в епоху інтенсивного гороутворення. Формування гірської системи Уральських гір почалося близько 350 млн. років тому і закінчилося близько 200 млн. років тому. У межах Уральських гір на поверхню виходять деформовані і часто метаморфізовані гірські породи переважно палеозойського віку. Товщі осадових та вулканічних порід зазвичай сильно зім'яті, порушені розривами, але загалом утворюють меридіональні смуги, що зумовлюють лінійність та зональність структур Уральських гір.

Географічно Уральські гори діляться на п'ять частин: Полярний Урал, Приполярний Урал, Північний Урал, Центральний чи Середній Урал, Південний Урал. На півночі продовженням Уральського хребта вважають гірську систему Пай-Хой, на півдні — Мугоджари.