Таємничий Таймир
Таємничим колись був Таймир. Хоча береги цього величезного півострова були нанесені на карту ще у 18 ст. учасниками Великої Північної експедиції його внутрішня частина містила багато таємниць. У дослідженні півострова Таймир взяло участь багато експедицій. Однією з перших була експедиція 1928 р. під керівництвом А.І. Толмачова. Вчені досягли району озера Таймир і встановили, що його зображення на тодішніх географічних картах мало відповідало дійсності. Разом з тим було добуто низку цінних відомостей про таємничі гори Бірранга. У 1943–1944 pp. великий маршрут на оленях по тундрі Таймиру здійснила нова експедиція.
Таймир - півострів у Росії, найпівнічніша материкова частина суші Євразійського континенту, розташована між Єнісейською затокою Карського моря та Хатанзькою затокою моря Лаптєвих. Є кілька гіпотез походження топоніму "Таймир". Найпоширенішою є версія про евенкійське походження від давньотунгуського "тамура" ("цінний, дорогий, багатий") — так евенки називали спочатку ріку Таймир, яка рясніла рибою. У 19 столітті через географа та мандрівника Олександра Федоровича Міддендорфа (1815-1894) ця назва поширилася на весь півострів.
Визначних успіхів у розсекреченні таємниць півострова Таймир досягла 1946 року експедиція ленінградських географів на чолі з А.О. Щербаковим. Просуваючись на всюдиході вздовж північно-західного узбережжя півострова Таймир, вчені раптом виявили тут гирло невідомої повноводної річки, яка отримала назву Ленінградська, а її найбільша притока – Жданівська. До того ж у горах Бірранга несподівано було виявлено кілька льодовиків, про існування яких на Таймирі географи припущення навіть не мали.
У наступні роки ліквідували "білі плями" на півострові Таймир за допомогою аерофотозйомки найбільш важкодоступних районів. На основі знімків уточнювали берегову лінію півострова Таймир. Саме тут і була поставлена остання точка у дослідженні півострова Таймир. Це зробила в 1968 році на дизель-електроході "Наварін" експедиція, яка відкрила серед прибережного архіпелагу Норденшельда острів, який отримав назву судна.
Для Таймиру характерна тривала холодна зима з температурами до -620C та коротке прохолодне літо. Частим явищем буває завірюха, яка триває іноді до кількох тижнів. Практично завжди дмуть сильні вітри. Територія Таймиру відноситься до території вічної мерзлоти.
Для північної частини Таймиру характерна майже повна відсутність лишайникових, мале поширення мохових тундрів. Чагарники представлені тут вороникою, брусницею, багульником, куріпковою травою. Лісотундра розташована на південь від типової тундри. Деревна рослинність на Таймирі заходить далеко на північ. Дерева в лісотундрі мають пригнічений вигляд, багато дерев мають зсохлі вершини.
