Північна Земля

В історії вивчення Півночі найбільш яскраві, героїчні сторінки пов'язані з відкриттям та дослідженням великого архіпелагу Північна Земля, який розмежовує арктичні моря: Карське на заході та Лаптєвих – на сході.

На ознаки існування Північної Землі на північ від півострова Таймир вказували перельоти птахів та пересування песців та білих ведмедів. Ще під час Великої Північної експедиції 1742 р. штурман Челюскін спробував дослідити море на північ від мису, який сьогодні названо його ім'ям. Але через великі крижини довелося повернутися назад, так і не побачивши таємничої Північної Землі. Думка про існування землі в цих широтах висловлював також і учений М.В. Ломоносов, а пізніше першовідкривач Землі Франца-Йосифа М. Г. Шиллінг, географ П.О. Кропоткін, а також дослідник Е.В. Толь. Перевірити ці висловлювання і на власні очі побачити таємничу Північну Землю намагалися багато дослідників. У серпні 1878 р. сюди прямував на судні "Вега" відомий шведський полярний мандрівник А. Норденшельд, але зупинився перед непереборною льодовою перешкодою. У 1893 р. на порозі відкриття був знаменитий норвезький вчений Ф. Нансен, який дрейфував у цьому районі на своєму "Фрамі", але через несприятливі метеорологічні умови – густий туман – не побачив архіпелагу Північна Земля.

У 1914 р. Північна Земля, про існування якої давно твердили вчені, зрештою, була досягнута експедицією Б.А. Вількіцького на криголамах "Вайгач" та "Таймир". Дослідники побачили похмурі південні береги землі, яку шукали. Члени експедиції висадилися на непривітну землю. Офіційне відкриття Північної Землі відбулося!

Але, що являє собою архіпелаг Північна Земля, які його розміри, як далеко він поширюється на північ і захід, чи складається він з одного, чи з кількох островів - на всі ці питання експедиція Б.А. Вількіцького не дала відповіді. Вчені лише орієнтовно нанесли на карту південні та східні береги архіпелагу Північна Земля. Так тривалий час вони і позначалися на географічних картах пунктиром, подібно до того, як наносилися колись береги далекої Антарктиди.

Влітку 1930 р. експедиція на криголамі "Георгій Сєдов" досягла невідомих західних берегів архіпелагу Північна Земля. Було відкрито кілька дрібних земель, які згодом отримали назву островів Сєдова, і на одному з них – Домашньому – було обладнано спеціальну базу, на якій терміном на 2 роки було залишено добре споряджений експедиційний загін із чотирьох дослідників. Крім командира Г.О. Ушакова, в загоні були геолог М.М. Урванцев, радист В.В. Ходов та мисливець С.П. Журавльов.

Стало відомо, що Північна Земля є архіпелагом з кількох великих і багатьох дрібних островів: Жовтневої Революції, Більшовик, Комсомолець, Піонер, який розділяються протоками Червоної Армії, Шокальського та ін. Непривітна природа Північної Землі. Майже половина її поверхні закута крижаним панциром, решта покрита бідною рослинністю, переважно мохом та лишайниками. Лише іноді можна побачити диких оленів, песців та білих ведмедів. Тривала зима з температурами, які іноді перевищують 50 градусів морозу, та коротке холодне літо з температурами не вище 8 градусів тепла – такі кліматичні умови Північної Землі.