Соляна гора Ходжа-Мумін

На південному заході Таджикистану, за 22 км від міста Куляб, над широкою долиною, утвореною злиттям річок Яхсу та Кізілсу, стоїть соляна гора Ходжа-Мумін. Висота гори майже 900 м. Її видно на десятки кілометрів. Соляна гора вже здавна була відома навколишньому населенню, яке видобувало для своїх потреб сіль на її схилах.

Ця соляна гора є гігантською брилою солі лише на вершині, а по схилах вкриту шаром ґрунту. Грунт на соляній горі з'явився внаслідок тривалого відкладення частинок пилу, які приносяться сюди вітрами. Це буквально земля, принесена вітрами. Соляна гора за своєю формою нагадує гігантський гриб, "нога" якого, завтовшки з кілометр, тягнеться на багато кілометрів углиб землі. На вершині соляна гора розміром 40 кв. км; тут можна вільно помістити велике місто.

На схилах, залежно від домішок, виступає блідо-рожева або блакитно-зелена кам'яна сіль, яка утворює стіни заввишки 150–200 м. Там, де схили вкривають тонкий шар ґрунту, росте дрібний чагарник.

Соляна гора Ходжа-Мумін має величезні запаси солі. Їх вистачило б для всього населення земної кулі на багато століть. Вважають, що соляна гора Ходжа-Мумін лише у надземній частині містить 50–60 млрд. тон солі. Дощові потоки промили у вапняковій "шапці", на вершині соляної гори, глибокі канали, з яких на величезну глибину в надра соляної гори йдуть колодязі. Там вони з'єднуються з довгими ходами, якими течуть потоки ґрунтових вод. Насичені сіллю, підземні води виходять на поверхню біля самого підніжжя гори і дають початок більш як 160 соляним джерелам, які стікаються в річки і можуть стати основою бальнеологічних лікарень і курортів.

Однак, мабуть, найдивовижнішим є те, що на вершині соляної гори Ходжа-Мумін б'ють джерела чистої прісної води! Очевидно, у самій товщі солі перебувають інші породи, якими під тиском і піднімаються на вершину підземні води. Завдяки прісній воді на соляному капелюшку виростають численні трави та квіти. Тут можна зустріти дерева фісташки, клена, глоду, жостеру, груші, арчі, не кажучи вже про різні чагарники. Навесні вершина Ходжа-Мумін покривається дивовижним яскраво-червоним килимом тюльпанів, які цвітуть.

Соляна гора Ходжа-Мумін знаменита своїми печерами, найбільша з яких має довжину майже 350 метрів, які славляться своєю "музикальністю". Чудові й незвичайні звуки породжує вітер, який проходить крізь довгі і тонкі соляні сталактити, які звисають зі стелі, і сталагміти, які прикрашають дно печер. Висота залів у найбільших печерах досягає 8-10 м; по їх дну течуть струмки, які йдуть крізь завали в таємничі глибини гори і виходять на поверхню біля її основи. У печерах живуть летючі миші та різні комахи.

На основі солоних джерел гори Ходжа-Мумін функціонують заводи з видобутку кухонної солі шляхом природного випарювання сильно солоної води (рапи) у квадратних лунках. У сухому залишку рапи міститься 98% хлористого натрію відмінної якості.