Загадкове Карське море
Здавна вчених цікавило Карське море. Саме через нього мав проходити Великий Північний морський шлях. Освоєння цього шляху було заповітною мрією найкращих учених.
Карське море навіть влітку вкрите льодом – це так званий "крижаний мішок". До того ж тут майже не буває сонячних днів. Протягом усього року небо над морем затягнуте низькими сірими хмарами. Насамперед, треба було дізнатися, за якими законами рухаються в Карському морі крижини, в якому напрямку, з якою швидкістю. Справжня "біла пляма" являла собою скуті льодом протягом більшої частини року простори Карського моря. Лише окремі кораблі побували у його водах.
Вивчаючи матеріали піонерів дослідження Карського моря, видатний професор В.Ю. Візе звернув особливу увагу на судновий журнал шхуни "Свята Анна". Це був єдиний, але дуже важливий документ, який залишився від експедиції Г.Л. Брусилова, яка трагічно загинула десь серед просторів Північного Льодовитого океану. В.Ю. Візе зацікавився судновим журналом "Святої Анни" невипадково. Експедиція пройшла саме в тих місцях Карського моря, де на той час не бував жодний корабель. Щоб з'ясувати напрямок і швидкість пересування крижин, учений став прокладати на карті лінію дрейфу судна в Карському морі відповідно до зазначених у журналі координат широти та довготи. Незабаром він побачив, що лід, який захопив у полон шхуну і рухався спочатку на північ раптом чомусь "ухилився". Напевно, на шляху дрейфу з'явилася якась перешкода, яка, незважаючи на попутний вітер, перешкоджала руху крижин. "Там має бути острів", - вирішив учений. Так, на карті Карського моря виник острів, відкритий не звичайним експедиційним шляхом, а теоретично. Надзвичайний випадок! Напевно, саме тому мало хто вірив у дійсне існування цього острова, відкритого наосліп.
Але факти – річ уперта. Через 6 років, під час експедиції 1930 р на криголамі "Георгій Сєдов", В.Ю. Візе і всі, хто був з ним, на власні очі переконалися, що відкритий заочно острів Карського моря насправді існує. 14 серпня члени експедиції висадилися на покриту бідною тундровою рослинністю землю, заховану серед крижаних просторів Карського моря, яку назвали ім'ям першовідкривача В.Ю. Візе.
У книзі про цей остров В.Ю. Візе писав: "Втрачений серед арктичних льодів Карського моря, цей острів створює дуже похмуре і гнітюче враження. Він низовинний, складений з осадових порід, поверхня його майже позбавлена рослинності. Надзвичайно бідний на тваринне царство". Площа острова Візе порівняно невелика – приблизно 200 кв. км. Острів Візе у Карському морі – не перше "заочне відкриття". Ще раніше, так само була відкрита значно більша земля. Припущення про неї, так би мовити, земне існування першим висловив морський офіцер М. Г. Шиллінг. У своїй статті, яка вийшла в травні 1865 р. в "Морській збірці" під заголовком "Мірки про нові шляхи для відкриттів у Північному Полярному океані", він зазначає, що дослідники завжди порівняно легко досягають північних берегів Шпіцбергена, оскільки між цим архіпелагом і Новою Землею, очевидно, знаходиться ще одна невідома земля, яка простягається на північ від Шпіцбергена і тримає лід за собою. Цю думку розділяв також географ і мандрівник І.О. Кропоткін. У розробленому ним "Плані експедиції та Карське море" він пише: "На північ від Нової Землі, дійсно, має бути земля, розташована у вищих широтах, ніж Шпіцберген. На це вказує нерухомий лід на північний захід від Нової Землі, камінь, мул, які несуть із собою плаваючі крижані поля, та деякі інші знаки". Через 20 років після виходу статті М. Г. Шиллінга сюди випадково потрапила австрійська експедиція Ю. П. К. Вайпрехта, члени якої зненацька побачили землю. Вони й дали їй ім'я свого імператора. Так і з'явилася на карті Арктики Земля Франца Йосипа.
