Острови диявола

У 1502 р. іспанський мореплавець Бермудес відкрив серед Атлантичного океану невелике скупчення безлюдних островів, оточених рифами та мілинами, небезпечними для кораблів. Обійшовши острова диявола, так назвав їх Бермудес, він покинув цей архіпелаг.

Згодом острови диявола стали причиною першого їхнього заселення. У 1609 році тут трапилася аварія англійського корабля, який плив до Америки з групою європейських переселенців. Після катастрофи люди з корабля змушені були заселити острови диявола. Капітан Джордж Сомерс став першим губернатором цих островів.

На превеликий подив колоністів, острови диявола виявилися дуже родючими, а океанічний клімат – м'яким і здоровим, що зовсім не відповідало похмурій назві архіпелагу. Тому згодом перша назва була замінена ім'ям мореплавця Бермудеса, який відкрив острови диявола.

Сьогодні острови диявола так називаються через те, що в деяких людей слово Бермуди викликають мурашки по тілу та асоціації з бермудським трикутником. Однак така назва є цілком справедливою. Адже ці острови складаються з безлічі коралових рифів, і судноплавство тут є справді небезпечною витівкою. Багато кораблів сідали на рифи на цих островах і досі тихо спочивають зараз на дні.

Острови диявола - Бермуди утворені кораловими утвореннями, які сформувалися на вершині згаслого вулкана. До складу Бермуд входять 150 островів і рифів, з яких заселено близько 20, а 10 з них з'єднані мостами та шляхопроводами та утворюють головний острів – Мейн-Айленд. Архіпелаг буяє дрібними піщаними та кораловими острівцями, рифами та лагунами.

Острови диявола виправдали свою назву ще однією обставиною. Єдиним джерелом прісної води тут є тропічні дощі. Рік і струмків на островах немає, оскільки дощова вода швидко вбирається в пористий вапняк. Є ряд невеликих водойм, розташованих на рівні моря і заповнених морською або солонуватою водою. Працюють опріснювальні установки, але опріснення води недешеве, і місцеве населення накопичує дощову воду. Для цього дахи будинків сконструйовані спеціальним чином для того, щоб направляти воду в резервуар під будинком.

Клімат Бермуд – вологий субтропічний на межі тропічного. Він є головним фактором, який визначає спеціалізацію місцевої економіки на туристичному бізнесі.