Вежа диявола

Вежа диявола - стовпчаста скеля (так звана геологічна окремість), що нагадує вежу, яка складається зі складених пучком окремих кам'яних стовпів, розташована в штаті Вайомінг, США. Ця гора незвичайно правильної форми, що виникла 200 млн. років тому, тривалий час справляла враження штучної споруди. Але оскільки скеля за своїми розмірами перевершує піраміду Хеопса в 2,5 рази (висота 390 м, ширина основи приблизно така ж), то виникнення "вежі" частіше вказувалося не рукам людським, а дияволу (звідси назва). Вежа диявола довгий час служила предметом благоговійного поклоніння та джерелом страхів у місцевого населення, при цьому стверджувалося, що на вершині неодноразово спостерігалися дивні світлові явища.

Після того, як походження Вежі диявола отримало гідне пояснення, це утворення стало бажаним об'єктом для зйомок містичних та фантастичних фільмів. Один із пізніх міфів про вежу стверджує, що на самій вершині майже неприступної гори знаходиться нібито майданчик для приземлення НЛО, що відбилося у знаменитому фільмі С.Спілберга "Близькі контакти третього роду".

Через складні умови для сходження альпіністи заради спортивного інтересу підкорювали Вежу диявола лише двічі: місцевий житель у 19 столітті та скелелаз Джек Дюрранс у 1938 році. Літак сісти на вершину не може, а вертольоти в буквальному сенсі здуває з невеликого майданчика потужний вітер на вершині, який не припиняється, так що Вежа диявола дійсно вважалася майже неприступною.

Досвідчений парашутист Джордж Хопкінс не оцінив небезпеки, розраховуючи стати третім підкорювачем вершини Вежі диявола. Приземлення на парашуті пройшло вдало, проте всі мотузки, які скидали йому з літаків, від удару об скелі ставали непридатними. Парашутист став бранцем Вежі диявола. Звістка про це облетіла всю Америку. Натовпи туристів і роззяв оточили Вежу диявола, і бранець-телезірка сипав дотепами у прямому радіоефірі. Всім сподобався жарт, що йому не вистачає лише Єви, щоб, якщо трапиться там, унизу, потоп, дати початок новій гілки людства. Незабаром уже десятки літаків кружляли в повітрі, скидаючи на Хопкінса безкоштовну їжу та обладнання, надане компаніями-виробниками з рекламною метою. Втомившись ухилятися від падаючих предметів, парашутист по радіо почав благати припинити бомбардування, тим більше більшість предметів все одно відлітала в прірву. Незважаючи на велику кількість продуктів, сили швидко залишали бранця. На його жах виявилося, що неприступна гладка гранітна скеля населена щурами, які щоночі ставали нахабнішими. Спеціально створений комітет із порятунку Хопкінса викликав для рятувальної операції досвідченого альпініста Ернста Філда та його напарника Горрелла зі штату Колорадо. Але скелелази після години візуальної розвідки та 3 годин підйому були змушені повернутися і відмовитися від подальших спроб.

Здавалося неймовірним - професіонали підкорюють вершини заввишки понад 8000 м, але безсилі перед висотою Вежі диявола 390 м! Комітет через пресу почав розшукувати Д.Дюрранса, і лише за добу його знайшли на східному узбережжі в Дартмуті. Ще через добу він приїхав і почав підготовку до сходження по старому, одному йому відомому маршруту. Рівно опівдні штурм почався, і хоча вершину заволокло туманом, альпіністи під проводом Дюрранса дісталися вершини і на альпіністській люльці спустили вниз знесиленого парашутиста. Загалом Хопкінс пробув бранцем Вежі диявола близько тижня.

Здається неймовірним, але на початку 21 століття, коли за допомогою техніки людина може досягти практично будь-якої точки планети, ця невелика скеля – Вежа диявола – так і залишається закритою для людей. Але чомусь не для щурів...

З книги В.Чорноброва "Енциклопедія загадкових місць світу".