Властивості калійної селітри
Найголовнішим складником чорного (димного) пороху є калійна селітра KNO3. Протягом багатьох століть калійна селітра добувалася промиванням ґрунту.
Після революції 1789р. Франція опинилася в міцному кільці облоги. Англійці на морі, австрійці та німці на суші не пропускали на французьку територію жодного корабля чи обозу з калійною селітрою. Революційний уряд наказав "всім і кожному промивати землю своїх льохів, стайнів, загонів для худоби та корівників". Калійна селітра стала найпотрібнішою речовиною для всієї Франції. Необхідна для оборони країни калійна селітра, добувалась кустарним способом. Але як видобувалася з грунту калійна селітра?
У стайнях, корівниках, загонах для худоби тощо грунт постійно просочується азотовмісними екскрементами, насамперед сечею. У землі виділення гниють і аміак, який утворюється, окислюється мікроорганізмами спочатку до нетритної, та пізніше до нітратної кислоти, що з карбонатами грунту утворює нітрати, найчастіше нітрат кальцію. Такий ґрунт спочатку промивали гарячою водою, потім фільтрували, а після цього до фільтрату додавали поташ:
Розчин нітрату калію відокремлювали від осаду і випаровували до кристалізації. Добуті кристали нітрату калію очищали перекристалізацією.
Іноді калійна селітра видобувалася із землі проселітрових "родовищ". Це були купи різних відходів, екскрементів, гною, сміття, перемішаних з вапняком або вапном. Після перегнивання з таких сумішей вимивали нітрат кальцію, продуктом реакції якого з K2CO3 була калійна селітра.
