Що отримують з полімерів?

Двадцять перше століття називають часом виробів з полімерів. Полімери - це неорганічні та органічні, аморфні та кристалічні речовини, що складаються з "мономірних ланок", з'єднаних у довгі макромолекули хімічними зв'язками. Полімери складаються з великої кількості ланок однакової будови, наприклад полівінілхлорид, каучук натуральний та інші. Важко назвати хоча б одну область науки і техніки, де б вони не використовувалися. Слід зазначити, що у техніці полімери часто використовуються як компоненти композиційних матеріалів, наприклад, склопластиків. Можливі композиційні матеріали, всі компоненти яких - полімери (з різним складом та властивостями).

Природні органічні полімери утворюються в рослинних та тваринних організмах. Найважливішими з них є полісахариди, білки та нуклеїнові кислоти, з яких значною мірою складаються тіла рослин та тварин, та які забезпечують саме функціонування життя на Землі. Вважається, що вирішальним етапом у виникненні життя на Землі стало утворення з простих органічних молекул складніших — високомолекулярних.

Людина давно використовує природні полімерні матеріали у житті. Це шкіра, хутра, шерсть, шовк, бавовна тощо, які використовуються для виготовлення одягу, різні сполучні (цемент, вапно, глина), що утворюють при відповідній обробці тривимірні полімерні тіла, що широко використовуються як будівельні матеріали. Необхідно відзначити, що розвиток кіно та фотографії виявився можливим лише завдяки появі прозорої плівки із нітроцелюлози.

Виробництво синтетичних полімерів почалося в 1906 році, коли Лео Бакеланд запатентував так звану бакелітову смолу - продукт конденсації фенолу та формальдегіду, що перетворюється при нагріванні на тривимірний полімер. Протягом десятиліть з полімерів бакелітової смоли виготовляли корпуси електротехнічних приладів, акумуляторів, телевізорів, розеток.

Але виникла проблема: куди подіти використані вироби з полімерів? Японські хіміки розробили метод переробки відходів полімерів на бензин. Для утворення бензину використані вироби з полімерів – тару, труби, плівку розплавляють, додають порошкоподібний нікель та утворену суміш нагрівають за 500 градусів Цельсія. При цьому відбувається розщеплення довгих кіл полімерів на шматки з невеликою кількістю вуглецевих атомів. В результаті виходить суміш газоподібних та рідкісних вуглеводнів – бензин.