Незамінний кобальт
Кобальт – сріблясто-білий, злегка жовтуватий метал з рожевим або синюватим відливом з атомним номером 27. Масова частка його у земній корі 4*10-3%. Він входить до складу мінералів: кароліт CuCo2S4, лінеїт Co3S4, кобальтин CoAsS, сферокобальтит CoCO3 та інших. Всього відомо близько 30 кобальтовмісних мінералів.
1735 року шведський мінералог Георг Брандт зумів виділити з кобальтових мінералів невідомий раніше метал, який і назвав кобальтом. Він з'ясував також, що з'єднання саме цього елемента забарвлюють скло у синій колір – цією властивістю користувалися ще в давніх Ассирії та Вавилоні.
Кобальт отримують переважно з нікелевих руд, обробляючи їх розчинами сірчаної кислоти або аміаку.
З'єднання кобальту відомі людині з глибокої давнини, сині кобальтові скла, емалі, фарби знаходять у гробницях Стародавнього Єгипту. Так у гробниці Тутанхамона знайшли багато уламків такого скла.
На повітрі кобальт окислюється за температури вище 3000C. Стійкий при кімнатній температурі оксид цього елемента є складним оксидом Co3O4, що має структуру шпінелі, в кристалічній структурі якої одна частина вузлів зайнята іонами Co2+, а інша - іонами Co3+; розкладається з утворенням CoO вище 9000C.
З сіркою кобальт утворює 2 різні модифікації CoS. Сріблясто-сіру альфа-форму (при сплавленні порошків) та чорну бета-форму (випадає в осад із розчинів). Co здатний розчиняти водень, не утворюючи хімічних сполук. Непрямим шляхом синтезовано два стехіометричні гідриди кобальту СОН2 і СН. Крім цього, Сo створює комплексні сполуки. Найчастіше на основі аміаку.
Легування кобальтом сталі підвищує її жароміцність, покращує механічні властивості, зі сплавів яких створюють обробний інструмент: свердла, різці тощо.
Кобальт застосовується як каталізатор хімічних реакцій. Кобальтат літію застосовується як високоефективний позитивний електрод для виробництва літієвих акумуляторів.
Кобальт – один із найбільш необхідних мікроелементів. Але коли він потрапляє в організм у кількості більше, ніж треба, то може статися отруєння. Зайвий Co змінює забарвлення волосся – вони набувають блакитного або синього кольору. Був час, коли солі кобальту додавали до пива, щоб воно довше зберігалося, не псувалося і не дуже пінилося. І згодом виявилось, що любителі цього напою все частіше скаржилися на серцеву недостатність. Ретельні дослідження засвідчили, що причиною захворювання був кобальт.
