Як отримати великі коренеплоди та овочі?

Особливе враження завжди справляють величезні за величиною коренеплоди та овочі, які дають дуже високі врожаї сирої маси. Виникає питання: як отримати великі коренеплоди та овочі на своєму городі?

А тим часом такі великі коренеплоди та овочі виростити не так важко за відповідних умов та догляду за рослинами. Якщо взяти добре підготовлений і удобрений гноєм та мінеральними добривами грунт, забезпечити його водою, то вже широкорядна посадка рослин дасть дуже помітний результат.

Візьміть насіння якогось великоплідного коренеплоду, наприклад брюкви, і посійте на добре підготовленій грядці широкими міжряддями, близько 50 см. Як тільки вони зійдуть, прополіть сходи в рядках на таку ж відстань. Для порівняння засійте іншу грядку з міжряддями 25-30 см і сходи в рядках прополіть на таку ж відстань. Згодом ви отримаєте на обох ділянках урожай коренеплодів, які відрізняються за крупністю в залежності від величини відстані між рослинами.

Правда, у вас може вийти, що загальний урожай великих коренеплодів виявиться меншим, ніж урожай дрібних. Так, розміщуючи в нашому досліді рослини на відстань 50x50 сантиметрів замість 20x25, ми зменшили кількість рослин у 5 разів, отже, урожай великих рослин може перевищити врожай дрібних тільки тоді, коли вони виростуть у 5 разів більші за дрібні. Тому для отримання великого врожаю розміщення рослин слід робити, дотримуючись деякої середньої величини, виробленої практикою.

Існують і інші шляхи, як отримати великі коренеплоди та овочі.

Якщо ви посієте насіння в абсолютно однакових умовах, то з них завжди виростуть різні по розвитку та росту рослини та різний урожай. Отже, в насінні закладено не однакові здібності рослин до зростання, і, якщо відібрати насіння або сходи за здібностями до зростання, ми отримали б від такого насіння підвищений урожай.

Однією з сил, що впливають на потужність росту рослин, є знайомий всім осмотичний тиск клітинного соку рослини, тобто та сила, яка змушує воду проникати всередину кореня і яка залежить від міцності розчину його клітинного соку. Якщо занурити насіння в розчин однакової міцності з його клітинним соком, то вода в нього не надходитиме і насіння не зможе проростати. Проростає тільки те насіння, у якого міцність клітинного соку вища, ніж міцність розчину.

Якщо пророщувати насіння не у воді, а в якому-небудь нешкідливому розчині, наприклад, цукру такої міцності, яка відповідала б середній міцності клітинного соку даної рослини, тоді проросте тільки те насіння, у якого осмотичний тиск вищий цієї середньої величини. Відбираючи це насіння, ми тим самим відбираємо найбільш сильні рослини, які дають більш високий урожай.

Для рослин, які розводять розсадою, передусім треба знати середній осмотичний тиск рослин і вміти приготувати відповідний розчин цукру.

Осмотичний тиск у кожної рослини змінюється у досить широких межах. У всіх культурних рослин він коливається біля тиску 20 атмосфер. Розчин цукру, що відповідає цьому осмотичному тиску, буде близько 20 відсотків (розчинивши 200 г цукру в 1 літрі води).

Насіння треба розкласти в плаваючі гратки (мал. 1), які поміщають на розчин цукру, налитий у тарілку або миску, накривши її іншою тарілкою. Щоб уникнути появи цвілі та інших мікроорганізмів у розчин цукру додають звичайний формалін – 10 крапель на літр.

Проросле насіння потрібно вийняти, добре промити водою і висадити в ящик із землею для отримання розсади. Надалі застосовують звичайний для цієї рослини догляд.

Найбільш випробуваними рослинами для цих дослідів є помідори, огірки, капуста цвітна, кольрабі, бруква, ріпа.

Крім отримання великих коренеплодів та овочів таким же шляхом можна вивести й сорти з підвищеним осмотичним тиском, пов'язані зі скоростиглістю, посухостійкістю та іншими корисними властивостями рослин.