Хімічна зброя комах
У Південному Казахстані, Середній Азії, Закавказзі на деревах і чагарниках часто-густо можна побачити великих комах з химерно витягнутим тілом, довгими ногами і без крил. Це паличники. Вони малорухливі, але коли наближається небезпека, завмирають і стають схожими на суху паличку чи листок, тож помітити їх важко. А якщо переслідувач таки виявить паличника? Тоді вся надія на хімічну зброю комах. У паличників у грудному відділі є пара подовжених залоз, що відкриваються відразу за головою. Вони виділяють рідину, що містить діальдегідтерпени та деякі інші речовини. У хвилину небезпеки рідина з силою вибризкується на відстань 30-40 см, а так як вона має сльозогінну і дратівливу дію, то її побоюються багато мурах, навіть комахоїдні ссавці. Для людини рідина, що виділяється паличниками, небезпеки не становить.
А хто не знає красиву гусеницю метелика махаона, крупного, зеленого, з чорними поперечними смугами та оранжево-червоними точками? Зустріти її можна у травні – червні, а на півдні – і в серпні вздовж доріг, на луках, лісових узліссях. Яскраве забарвлення робить гусеницю помітною здалеку, і важко б їй довелося, якби не її хімічна зброя. Вона утворює по своєму тілі ізомасляну і 2-метилмасляну кислоти, які виділяються у вигляді крапельок на поверхню тіла. Обидві кислоти летючі, мають різкий запах і кислий смак. Вони добре відлякують мурах та птахів.
Але особлива хімічна зброя комах відрізняє жужелиць. Деякі їх види для захисту виштовхують із залоз, розташованих на кінці черевця, гостру на смак, їдку рідину, що складається з метакрилової та тиглінової кислот. А жужелиці-бомбардири виділяють іншу рідину, яка на повітрі миттєво випаровується з досить гучним тріском - "вибухом". Іноді бомбардири обороняються чергами, роблячи кілька пострілів поспіль. Виділення ці - кислі та їдкі, вони забарвлюють шкіру людини в іржаво-червоний колір. Деяких великих американських бомбардирів брати до рук слід лише у рукавичках, інакше можна сильно обпектися.
Ця особливість жужелиць-бомбардирів давно привертала увагу дослідників, але секрет їхньої хімічної зброї було розкрито лише у 1965 р. Виявилося, що діючі речовини "вибуху" - гідрохінон і перекис водню. Вони утворюються в організмі комахи в ізольованих камерах, а при вибризкуванні змішуються і під впливом спеціального ферменту взаємодіють, утворюючи пари води, кислоти і хімічні речовини.
Чи можуть дослідження хімічної зброї комах мати якісь практичні результати? Виявляється, можуть. Багато комах завдають шкоди сільському та лісовому господарству. Знаючи їхній "військовий потенціал", можна краще планувати заходи біологічної боротьби з ними. Хімічну зброю комах бере на озброєння також людина. Вона допомагає створювати репеленти - речовини, що відлякують шкідливих комах.
