Наша галактика

Наша галактика – це спіральна галактика Чумацький Шлях. Наша галактика містить мільярди зірок у формі млинця (галактичний диск), який має спіральні рукави (або гілки). За формою ці рукави можна порівняти зі струменями води, які вилітають із системи, що обертається для поливання газонів. У них безліч яскравих, молодих, блакитних та білих зірок та газових хмар. Спіральні рукави галактичного диска усіяні групами молодих гарячих зірок (які називаються асоціаціями); тут багато також світлих та темних туманностей. Між рукавами знаходяться міжрукавні простори.

Наша галактика, ймовірно, майже така ж стара як Всесвіт. Їй, напевно, понад 12 мільярдів років; за оцінками вчених, саме такий вік деяких із її зірок, причому, за іншими оцінками, деякі зірки ще старші. На жаль, ніхто з тих, кого ми знаємо, не був свідком, як народилася наша галактика. На той час навіть Землі ще не існувало, тому оцінки дуже приблизні.

Наша галактика має форму та розміри, які обумовлені діючими у Всесвіті законами гравітації. Давним-давно під впливом гравітації гігантська хмара первинного газу зібралася воєдино і почала стискатися. Коли невеликі згустки всередині цієї хмари стискалися ще швидше, ніж вся хмара загалом, формувалися зірки. Велика хмара починає обертатися дуже повільно, але, в міру зменшення, її обертання прискорюється, відбувається ущільнення її форми і виходить нинішня форма спірального диска. І ось вам наша галактика, Чумацький Шлях!

Слід сказати кілька слів про історію відкриття нашої Галактики. Ще в 18 столітті виникло природне питання: чи не входить Сонце в систему ще більшого розміру, ніж сонячна? Гершель здогадався, що всі зірки, які спостерігаються нами, утворюють гігантську зоряну систему, яка сплюснута до галактичного екватора. Спочатку передбачалося, що це об'єкти Всесвіту є частинами нашої Галактики, хоча Кант висловлював припущення, що деякі туманності можуть бути галактиками, подібними до Чумацького Шляху. Ще 1920 року питання існування позагалактичних об'єктів викликало дебати. Гіпотеза Канта була остаточно доведена лише в 1920-х роках, коли Едвіну Хаблу вдалося виміряти відстань до деяких спіральних туманностей і показати, що за своїм віддаленням вони не можуть входити до складу нашої Галактики.

Можливі зіткнення нашої Галактики з іншими галактиками, у тому числі з настільки великою як галактика Андромеди, проте конкретні передбачення поки що неможливі через незнання поперечної швидкості позагалактичних об'єктів. Згідно з опублікованими даними, за однією з моделей, через 4 млрд років Чумацький Шлях "поглине" Велику та Малу Магелланові Хмари, а через 5 млрд років сам буде поглинений Туманністю Андромеди.