Як живеться на Венері?

На Венері ніколи не буває ясних днів, тому що вона постійно вкрита товстим (15-кілометровим) шаром хмар із концентрованої сірчаної кислоти. Венера – найгарячіша планета в сонячній системі; температура на її поверхні, яка досягає +464 градусів Цельсія, залишається практично постійної від екватора до полюсів, вдень та вночі.

Але жахлива спека – це ще не все. Атмосферний тиск на Венері в 93 рази більший від земного! На ній немає води, тому ви можете поскаржитися на спеку, але ніяк не на вологість, - атмосфера тут гаряча і суха, як у пустелі. Погода на Венері теж не тішить: на всій території планети постійно ллють дощі із сірчаної кислоти. Втішає лише одне: цей дощ випаровується ще до того, як досягає поверхні.

Існує дуже мало світлин поверхні Венери, оскільки її повністю приховує щільний шар хмар. Тому поверхню її не можна розглянути в телескоп із Землі та сфотографувати з штучного супутника.

На Венері все здається оранжево-коричневим через товстий шар хмар, який фільтрує сонячне проміння. Більшість поверхні її (близько 85 %) – це плоскі рівнини та вулканічні низовини з борознами (звивисті каньйони, залишеними потоками лави). На цій території знаходиться найдовша (з відомих в даний час) борозна – Балтійська долина, яка простяглася на Венері майже на 6800 км. На Венері є також поцятковані кратерами височини і деформовані плоскогір'я.

На Венері не так багато кратерів. Немає також і малих кратерів. Великих кратерів теж не так багато, тому що поверхня була затоплена лавою або повністю оновлена вулканічними процесами після того, як її бомбардування ударними об'єктами практично закінчилося. Це затоплення майже повністю стерло сліди всіх (чи багатьох) колишніх кратерів.

На Венері виявлено величезні вулкани та гірські хребти, але нічого схожого на гори Землі, породжені рухом плит. На Венері немає тектоніки плит та дрейфу континентів, як на Землі.