Якби не було Місяця?

Що б сталося з Землею, якби не було Місяця? Що змінилося б? Насамперед зникли б прозорі місячні вечори, сріблясті доріжки на воді... Але це далеко не все. Не стало б місячних припливів і відпливів, а, отже, змінилися б умови мореплавання.

З іншого боку, якби не було Місяця, значно полегшилося б багато астрономічних спостережень. У цих умовах вчені, зокрема, відкривали б більше комет і малих планет.

Відсутність Місяця мала б певний вплив і на перебіг деяких геофізичних процесів. Варто нагадати, що кулястість Землі була доведена формою земної тіні на Місяці під час місячних затемнень. Що при телескопічних спостереженнях Місяця Галілей виявив на її поверхні гори і тим самим знищив реальну проблему у споконвічних уявленнях про непрохідний кордон між земним та небесним. Що Ньютон у результаті вивчення руху Місяця навколо Землі остаточно сформулював закон всесвітнього тяжіння. Що спостереження руху Місяця навколо Землі послужило одним із перших поштовхів, які привели до ідеї створення штучних супутників нашої планети...

Проте цими фактами роль Місяця не обмежується. Все тому, що Місяць, як найближче до нас небесне тіло, все частіше стає своєрідним полігоном, за допомогою якого відпрацьовуються та вивіряються багато складних теорій, пов'язаних з вивченням та освоєнням космосу.

Місяць був першим космічним "радіозеркалом", за допомогою якого відпрацьовувалися методи астрономічної радіолокації. Дуже важливу роль грає Місяць у розвитку космічних польотів. У районі Місяця відпрацьовуються багато операцій руху космічних апаратів, які мають дуже важливе значення при польотах до інших планет.

Таким чином, якби не було Місяця, розвиток науки і освоєння людиною космічного простору було б дуже утруднено.

Якби не було Місяця, то значно послабилася б прецесія Землі. Як відомо, наша Земля завдяки добовому обертанню має дещо сплюснуту форму – її полярний радіус приблизно на 21 км коротший від екваторіального. Таким чином, внаслідок обертання речовина Землі перерозподілена - деяка її частина ніби зміщена від полюсів до екватора, утворюючи своєрідний екваторіальний виступ. Дія місячного тяжіння на цей виступ (а також тяжіння Сонця та планет) призводить до того, що вісь обертання нашої планети приблизно за 26 тисяч років описує у просторі конус, тобто прецесує. Кут при вершині конуса становить близько 47 градусів. Тому нинішня Полярна зірка не завжди була полярною і не завжди нею залишиться. Наприклад, через 13 тисячоліть шлях на північ вказуватиме яскрава зірка Вега із сузір'я Ліри. Якби Місяця не було, прецесія хоч і збереглася б, але кут при вершині конуса, який описує земна вісь, став би набагато меншим.

Викликаючи прецесію, Місяць, завдяки деяким особливостям свого руху, вносить до неї і деякі періодичні відхилення, що отримали назву нутації і мають 19-річний період. Якби не було Місяця, то зникла б і нутація.