Поговоримо про Меркурій

Знання про планету Меркурій, які є на даний момент, отримані, в основному, за допомогою космічного апарату Mariner-10 і радіолокаційних спостережень з Землі, коли в напрямку планети Меркурій передають імпульси радіохвиль, а потім вивчають їх відбиття. Планета Меркурій поцяткована ударними кратерами. На Меркурії є довгі гірські хребти, які перетинають ударні кратери та інші геологічні структури. Слід зазначити, що Меркурій немає свого супутника (принаймні, не виявлено).

Меркурій має сильно поцятковані кратерами височини (або материки). Низинності Меркурія є плоскими рівнинами.

Найбільшим слідом зіткнень Меркурія з іншими небесними тілами вважається басейн Калоріс. Ширина цього басейну складає приблизно 1340 км, що робить його одним із найбільших у Сонячній системі.

Меркурій має густину у 5,4 рази більшу за густину води. Причина такої високої густини в тому, що Меркурій складається в основному з величезного залізного ядра, яке становить значну частину планети. Товщина зовнішнього по відношенню до ядра шару – мантії – не перевищує 610 км. Наявність глобального магнітного поля Меркурія, на думку багатьох фахівців, свідчить, що зовнішня частина ядра все ще перебуває у розплавленому стані. У той же час прості підрахунки показують: до теперішнього часу ядро мало охолонути для того, щоб затвердіти.

Меркурій оточений слабкими слідами атмосфери, але вони надто незначні. Через відсутність атмосфери на планеті Меркурій спостерігаються дуже різкі перепади температур від -183 градусів Цельсія вночі до +440 градусів вдень. Біля північного та південного полюсів планети Меркурій за допомогою радара було виявлено області з високим коефіцієнтом відбиття. Це може означати наявність на полюсах великих льодових шапок, які знаходяться у глибоких кратерах, дно яких ніколи не освітлюється Сонцем.