Карл Лепсіус досліджує Єгипет

Карл Лепсіус (1810-1884), засновник німецької школи єгиптології. У 1837 році Лепсіус опублікував статтю про ієрогліфічний алфавіт, в якій виклав сутність єгипетської ієрогліфіки, і опублікував перші збори давньоєгипетських текстів.

У 1842 році король Пруссії Фрідріх-Вільгельм 4 направив Карла Лепсіуса на чолі Експедиції Берлінського університету на береги Нілу. Вона складалася з восьми чоловік і була розрахована на три роки - з 1843 по 1845. Експедиція мала досліджувати піраміди і зміцнити на піраміді Хеопса написану ієрогліфами табличку з його ім'ям та всіма його титулами.

Карл Лепсіус відвідав усі основні археологічні центри Єгипту та досяг Нубії. Шість місяців експедиція провела в Мемфісі та сім – у Фівах. Лепсіус вперше виміряв Долину царів, зняв копії з настінних рельєфів та незліченних написів у храмах. Побував Лепсіус і в Гізі, де змінив на піраміді Хуфу- Хеопса табличку з ім'ям та титулами короля Фрідріха-Вільгельма та залізним хрестом. Німецька експедиція займалася також обстеженням маловивчених пірамід в Абусірі, Медумі та Саккара. Проте особливо ретельні розкопки провів Карл Лепсіус у районі знаменитого Лабіринту у Фаюмській оазі.

Карл Лепсіус відкрив численні пам'ятки епохи Стародавнього царства (2900–2270 рр. до н.е.). На околицях Мемфіса Лепсіус вивчив і описав 64 піраміди, знайшов залишки понад тридцяти невідомих доти пірамід.

Лепсіус, ретельно, з німецькою пунктуальністю вивчив понад 70 єгипетських пірамід, більше, ніж будь-хто до нього, досяг успіху і в відгадуванні загадок, пов'язаних з цими видатними спорудами. Він визначив імена низки фараонів – " володарів " пірамід і час правління кожного їх, з'ясував, що піраміди будувалися за доби Стародавнього і Середнього царств, а Новому не будувалися. Крім того, Карл Лепсіус відкрив новий, до цього невідомий вид гробниць – так звані мастабу – і досліджував загалом 130 таких гробниць. Він був першим, хто позначив етапи еволюції піраміди від найдавнішої форми царської гробниці з плоским дахом до гробниці зі східчастою надбудовою і від неї до гробниці у вигляді правильної піраміди.

У 1866 році, під час своєї другої подорожі до Єгипту, серед руїн міста Сана (Таніс), що розташовувалося в дельті Нілу, Карл Лепсіус знайшов другий (після Розетського) камінь із тримовним написом. На ньому було висічено так званий Декрет з Канопа, що відноситься до 239 року до н.е. Єгипетські жерці створили його в єгипетському місті Канопі на честь царя Птолемея Евергета.