Як виникло колесо?
Перше колесо – це був каток. У Стародавньому Єгипті будівельники пірамід для полегшення пересування підкладали під величезні кам'яні брили круглі колоди. Через кілька століть два кругляки, відрізані від колоди, з'єднали віссю. Таку "ковзанку", прикріплену віссю до воза, вже не потрібно було підкладати під вантаж, що пересувається. Пізніше стало застосовуватися колесо, збите з дощок. І нарешті, на дорогах з'явилося колесо зі спицями та кованим ободом. Але еволюція колеса на цьому не закінчилася. У наші дні колесо не тільки оснастилося пневматичною шиною, а й набуло "колеса в колесі" – шарикопідшипників. Овальні, шестигранні, спіральні колеса створювалися для експериментальних всюдиходів.
Найраніші глиняні моделі коліс зустрічаються на території сучасної Румунії та України (неолітична культура Кукутені — Трипілля). Ці знахідки датуються останньою чвертю 5 тисячоліття до н. е. Потім – у 4 тисячолітті – вони з'являються і на територіях сучасної Німеччини, Польщі та у південноруських степах Північного Причорномор'я. Все більше матеріальних доказів свідчать на користь того, що "найперше" колесо, схоже на сучасне, з'явилося на Заході, а не на Сході.
У нову еру свого розвитку колесо потрапило до космічних досліджень. Місяцеходи, місячні автомобілі, зажадали створення нових типів коліс, які не бояться ні космічного холоду, ні спеки. Чеський інженер Ю. Мацкерле винайшов колесо, яке здатне само себе рухати. Воно складається з окремих пневмосекцій, тиск у яких можна вибірково змінювати. Як тільки секція пройде нижню мертву точку, тиск у ній піднімають, обсяг секції збільшується, і вона підштовхує колесо у потрібному напрямку.
Своєрідним розвитком цієї ідеї стало колесо шведських конструкторів, що складається з восьми вільних роликів, що обертаються, з твердої гуми. Ролики розміщені під кутом 45 градусів до площини колеса і переміщаються від гідравлічного приводу. Завдяки цьому, машина без жодних складних маневрів може рухатися назад, уперед, у різні боки.
Французькі інженери створили крокувальне колесо, що складається з трьох маленьких коліщаток, з'єднаних трикутником. На гладкій дорозі трикутник звернений донизу вершиною, і машина їде лише на чотирьох коліщатках. На поганій дорозі трикутник повертається вниз основою і спирається вже вісьмома коліщатками, площа опори збільшується. А в умовах повного бездоріжжя починає обертатися весь трикутник, кожне колесо отримує можливість переступати через перешкоди. Удосконалення продовжується. Цікаво, в яких ще конструкціях проявиться колесо у завтрашньому дні?
