Що ж таке час?

Час сприймається нами по-різному. Нерідко події, що тривають секунди, здаються вічністю і навпаки. Статистик С. Сендоу спробував внести певний порядок у наше уявлення про час – він зібрав і видав книгу, до якої включив понад 3,5 тисяч даних про тривалість різних процесів і явищ. Ось деякі з них:

0,001 секунди триває спалах блискавки, 0,005 секунди витрачає бджола на один помах крила, за 0,1 секунди космічний корабель пролітає 1 км, за 1,25 секунди проходить відстань від Землі до Місяця світловий сигнал, 8 секунд необхідно протриматися на спині родео, за 1 хвилину досвідчена мереживниця може зв'язати 100 петель, через 21 хвилину зникає у людини почуття голоду після того, як вона з'їсть шматочок хліба, найдовші сни ми "переглядаємо" за 15 хвилин, 1 годину живе метелик-одноденка, 12 годин може безперервно співати вівсянка (за цей час вона виконує 4320 "пісень"), за 1 рік Африка та Південна Америка віддаляються одна від одної на 5 сантиметрів, 3 роки відведені на дитинство представницям племені пуман (о. Борнео) – трирічні дівчатка оголошуються дорослими, за 15 років діти можуть стати свідками 18 тисяч вбивств, що скоюються на екрані телевізора, через 22 роки людина забуває імена та прізвища майже всіх своїх однокласників, 45 років у середньому живе кінь, 250 мільйонів років необхідно для утворення нафти у земній корі, через 10 мільярдів років очікується згасання Сонця.

Але що ж таке час? Час - форма перебігу фізичних та психічних процесів. Одне з основних понять філософії та фізики, міра тривалості існування всіх об'єктів, а також одна з координат єдиного простору-часу.

Час можна охарактеризувати односпрямованістю. Також час визначається в певній системі відліку, яка може бути як нерівномірна (людський пульс), так і рівномірна. Рівномірна еталонна система відліку вибирається "за визначенням", раніше, наприклад, її пов'язували з рухом тіл Сонячної системи (ефемеридний час), а в даний час таким локальним вважається атомний час, а еталон секунди - 9 192 631 770 періодів випромінювання, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133 за відсутності впливу зовнішніх полів.