Датування об'єктів

У сучасній археології все частіше використовується радіовуглецеве датування органічних залишків. Але воно досить точне, якщо вік знахідок вкладається у 40 тис. років. Датування з рацемізації амінокислот - застосовується для визначення віку органічних речовин. Цей метод заснований на вимірюванні швидкості рацемізації (переходу з L-форми в D-форму) амінокислоти, яка є стабільною та відомою, хоч і може залежати від температури. Відомо, що після загибелі організму структура його амінокислот починає повільно перебудовуватись у дзеркальну щодо вихідної. Значить, знайшовши співвідношення двох форм амінокислот, можна визначити, коли почався процес перебудови – тим точніше, чим постійніша його швидкість.

Існує дві системи археологічного датування об'єктів: абсолютна та відносна хронології. Абсолютна хронологія визначає календарну позицію археологічних об'єктів або історичних подій на шкалі часу, а відносна хронологія визначає їх позицію в часі одна відносно одної, без зазначення точної тривалості того чи іншого періоду.

Як з'ясувалося, датування органічних залишків найкраще проводити за допомогою яєчної шкаралупи, яка піддається зовнішнім впливам менше, ніж кістки чи мушлі. В одній із печер Південної Африки американські археологи Е. Брухе та Г. Міллер знайшли шкаралупу страусиних яєць поряд із залишками скелета людини сучасного типу. Амінокислотне датування яйця показало, що вони були розбиті в момент від 78 до 110 тис. років тому. Таким чином, це одна з найдавніших знахідок людей нинішнього вигляду.