Мінерал лазурит
Назва лазурит походить від перського слова "синій". Відомий цей мінерал здавна. Кристали його рідкісні, зазвичай зустрічаються у вигляді лазуритової породи.
Лазурит непрозорий. Колір фіолетово- та індигово-синій (в Афганістані), небесно-блакитний, блакитний, зеленувато-синій, жовтий. Лапис-блакит має таке ж забарвлення з білими та сірими плямами (карбонати, польові шпати та ін.) та яскравими включеннями золотистого та яскраво-бронзового піріта. Білі плями знижують, а включення піриту підвищує декоративні переваги та цінність каменю.
Лазурит дуже шанується на Сході. Своїм прекрасним кольором він нагадує небесну блакить. У Єгипті називали його "камнем неба" і вважали священним. Вже в 4 тисячолітті до н. е. його застосовували для виготовлення амулетів, фігурок священних жуків-скарабеїв, статуеток та прикрас. Верховні судді носили на грудях маленьку блакитну статуетку богині істини. Синім оздоблювали золоті вироби. Статуя фараона Тутмеса 3 була вкрита золотом та лазуритом. У Дворіччя лазурит цінувався вище за золото. Високо цінувався і у Стародавньому Китаї. Зокрема, з нього виготовляли кульки для головних уборів мандаринів – символ та емблема влади.
У Стародавньому Римі лазурит шанувався майже нарівні з сапфіром.
Майже єдиним у світі місцем, де добували лазурит, був Афганістан.
Звідси він проник до Індії, Персії, Китаю і далі по всьому Сходу.
У Прибайкаллі лазурит було відкрито наприкінці 18 століття, потім його виявили в Чилі і на Памірі.
Лазурит використовують для виготовлення перстень, браслетів і т.д. Ціна на них такаж, як і тих, які виготовлені з рубіну, топаза та аметиста.
Значення цього каменю зросло в середині 19 століття, коли мода на малахіт змінилася модою на лазурит. Всіх підкорювало поєднання синього каменю із золотом, сріблом, бронзою, мармуром. Лазурит покриває колони, дивовижні за красою та досконалістю виконання стільниці, вази та торшери, які зберігаються у музеях.
Цей камінь так подорожчав, що фунт каменя першого сорту можна було обміняти на таку ж кількість срібла, тому навіть у імператорів і царів вироби з лазуриту обчислювалися одиницями.
У давнину в Індії, Персії, Греції, Римі, а потім і в епоху Відродження лазурит використовували для виготовлення дорогоцінної художньої фарби ультрамарин.
Для цього лазурит палили на вогні, розтирали у дрібний порошок та промивали водою, видаляючи домішки. Потім отриману синю пудру змішували зі смолою, воском та олією. Ультрамарин завдяки своїм чистим, прозорим та міцним тонам цінувався дуже високо. Картини Тіціана, Рафаеля, Леонардо да Вінчі написані ультрамарином. Він був незамінний століттями, і лише у 19 столітті його змінила штучна фарба.
З давніх-давен лазурит вважали лікувальним. Наприклад, якщо носити його на руці, він покращує кров, зміцнює сон та знімає депресію.
В наш час застосовується як ювелірний так і виробничий блакитний лазурит. Використовується у вигляді кабошонів у каблучках, сережках, підвісках, кулонах, брошах, намистах. Виготовляють із нього різноманітні декоративні вироби, такі як скриньки, вази та ін.
Родовище: Афганістан – найкращий у світі, відомий вже близько 7000 років, Чилі, Канада та ін.
