Мінерал апатит

Назва мінералу апатит, який кристалізується в пірамідальному геміедричному відділенні гексагональної системи, багато говорить про його загадковість. Довгий час його плутали з аквамарином, плавиковим шпатом, звідси й назва. (У перекладі "обманюю"). Апатит утворює призматичні кристали (див. рис.) з площинами піраміди, базопінокоїду, зустрічається також у вигляді кристалічних мас, округлих кристалічних зерен, а також у вигляді волокнистих і щільних мас, званих фосфоритом.

Апатит цікавий і своїми властивостями. За твердістю він поступається польовому шпату, безбарвний або забарвлений в зелені, сині, фіолетові, червоні, сірі, здебільшого світлі кольори, має скляний блиск, прозорий або просвічується. На вигляд апатит дуже схожий на дорогоцінне каміння, але відрізняється від нього малою твердістю.

За хімічним складом апатит представляє фосфорнокисле вапно з домішкою хлористого та фтористого кальцію; вміст фосфорної кислоти досягає 42%, вапна близько 50%, хлору до 6%, фтору близько 3%; у кислотах розчиняється. При нагріванні деякі різновиди мінералу світяться кольоровим світлом.

Як стороння домішка апатит у вигляді довгих або коротких призматичних кристалів знаходиться у більшій чи у меншій кількості всіх вулканічних гірських породах. Красиві кристали знаходять у Саксонії, Норвегії, Канаді, на Уралі, і т. д. Ці кристали зустрічаються в друзах гранітів з турмаліном і лепідолітом, у покладах олов'яних руд, жилах, контактах з кальцитом та скаполітом. Деякі різновиди апатиту отримали особливі назви: так, синювато-зелений апатит називається морокситом, зеленувато-жовтий зветься моржовим каменем, зелений - спаржовим каменем.

Щільний і землистий фосфорит, який використовувався за старих часів як добриво для полів, утворює величезні поклади в Англії, Франції, Іспанії. Сьогодні для виготовлення цінних фосфорних добрив використовується менше, оскільки в порівнянні з чистим апатитом не має достатньої кількості окису фосфору.