Острів Манхеттен

Площа острова Манхеттен 58,8 км², населення округу Манхеттен - 1,565 мільйона осіб. Манхеттен – історичне ядро міста Нью-Йорка та одне з його п'яти боро. Крім острова Манхеттен, боро включає кілька невеликих островів. У боро Манхеттен розташовані найвищі хмарочоси, серед яких Емпайр-стейт-білдінг, Крайслер-білдінг, Вулворт-білдінг, Мет Лайф Тауер, Рокфеллерівський центр. Крім Манхеттена, до складу міста Нью-Йорк входять ще 4 боро (міські округи), які були об'єднані в одне місто у 1898 році. До цього назва Нью-Йорк (раніше – Новий Амстердам) відносилася лише до Манхеттена. Тому іноді як синонім слова Манхеттен використовуються назви Нью-Йорк або Сіті. Сьогодні це один із найбільш населених округів США. Але колись...

Існує думка, що нью-йоркська бухта була відкрита в 1524 році італійським мореплавцем Джованні да Верразано, який перебував на французькій службі, і через кілька місяців - португальцем на іспанській службі Естебаном Гомесом. Насправді не збереглося жодних доказів цих відкриттів: розрахунків координат, записів спостережень чи карт. Єдиним свідченням є розповідь, що моряки бачили дельту річки, яка, можливо, була Гудзоном. Кораблі не заходили в затоку і, відповідно, не досліджували його і річку, яка впадає, поки цього не зробили голландці в 1609 році; принаймні про це не збереглося жодних письмових джерел.

У 1602 році Генеральні штати Сполучених Провінцій (Нідерландів) заснували Об'єднану Ост-Індську Компанію, поставивши перед нею завдання знайти північно-західний шлях до Азії та приєднати до Нідерландів відкриті території. 3 вересня 1609 року англійський мореплавець Генрі Хадсон, який працював на цю компанію, підійшов на кораблі "Півмісяць" до землі, яка зараз називається Нью-Йорком. Він досліджував берегову лінію і 12 вересня 1609 року пішов угору річкою, яка носить нині його ім'я. Хадсон оголосив відкриті ним землі власністю роботодавця.

Хоча шляху до Азії не було знайдено, землі, відкриті Хадсоном, виявилися одними з найкращих у Північній Америці для хутрової торгівлі. Європейці не займалися видобутком хутра, за них це робили індіанці, у яких європейці за них вимінювали різні предмети побуту. Незабаром розвинулася і договірна торгівля, коли індіанці готували товар до припливу конкретного купця, який, своєю чергою, виконував конкретні замовлення місцевих жителів.

Справа в тому, що на початку 17 ст. там, де сьогодні розташований острів Манхеттен та одне з найбільших міст світу Нью-Йорк, стояло лише кілька вігвамів індіанців племені ірокезів. У 1626 р. голландський губернатор Петер Мінуїт уклав з ірокезами, як кажуть знавці сучасного бізнесу, "найвигіднішу комерційну угоду" в історії США. За кілька пляшок вина та жменю скляних дрібничок, оцінених у 24 долари, він виміняв у довірливих індіанців великий острів. Згодом, коли на ньому виникло місто, яке стало базою для завоювання нових земель, індіанці назвали цей острів Манахатта – сьогодні Манхеттен – центральний район Нью-Йорка, який у перекладі з мови ірокезів означає "нас обдурили".

Манхеттен, завдяки острівному положенню, має комфортнішу температуру, ніж у прилеглих регіонах, віддалених від берега. На рік випадає 63,5-88,9 см снігу. Весна та осінь на Манхеттені – м'які, літо досить спекотне та вологе. Кількість спекотних днів із температурою 32⁰C та вище – 18–25⁰C за сезон. Влітку вечірня температура дещо підвищується (іноді на більш ніж 4⁰C) за рахунок того, що міські будівлі та дороги віддають накопичене за день тепло. Найвища температура (41⁰C) була зареєстрована 9 липня 1936 року, найнижча (-26⁰C) – 9 січня 1934 року.