Хімія териконів

Кому доводилося бувати на Донбасі, той не міг не звернути уваги на велетенські терикони, які димлять, наче справжні вулкани. Стояти на поверхні териконів у звичайному взутті неможливо, бо там буквально горить під ногами земля. Усередині терикони також "горять". Температура там, за деякими даними, досягає 800-1200 градусів за Цельсієм. А все тому, що...

Вугілля, торф, зерно, борошно та інші сипкі горючі матеріали не можна зберігати у вигляді териконів – у великому обсязі насипом. Всі вони повільно окислюються киснем повітря і вологою і тому в їх товщі нерідко виникають високі температури. Це пояснюється тим, що тепло, що виділяється, не розсіюється через низьку теплопровідність горючих речовин, і вони займаються. Щоб цього не сталося, сипучі горючі матеріали "провітрюють" крізь спеціально влаштовані віддушини.

Звідки терикони накопичують так багато тепла? Виявляється, що джерелом його є повільне окиснення органічних вуглеподібних залишків киснем та водяною парою повітря.

Як і кратери вулканів, терикони, що димляться, багаті на самородну сірку та NH₄Cl. Цікаво, що останню сполуку терикони нерідко містять у вигляді величезних красивих кристалів, які формуються з газової фази (NH₄ і HCl). Такі красиві кристали часом важко добути навіть у лабораторії. Крім того, терикони "видихають" в атмосферу цілу низку вулканічних газів, таких, як чадний, вуглекислий та сірчаний гази.

Вчені вже розробили чимало проектів використання териконів як джерела тепла, сірки та термальних лікувальних вод.