Саморобні індикатори

Характер хімічної реакції, як відомо, переважно залежить від кислотності середовища. Від цієї якості залежить і поведінка речовин. Тому в хімічних лабораторіях постійно користуються індикаторами для визначення тих чи інших речовин. Індикатори не завжди можна купити, спробуємо приготувати саморобні індикатори. Вихідною сировиною будуть служити рослини: багато квітів, плодів, ягод, листя і коріння містять пофарбовані речовини, здатні змінювати свій колір у відповідь на той чи інший вплив. Потрапляючи в кисле або лужне середовище, вони наочно сигналізують нам про це.

Влітку зібрати рослинну "сировину" можна в лісі, в полі, в саду або на городі. Візьміть яскраві квіти, наприклад, ірис, темні тюльпани та троянди, братчики, мальву; наберіть малини, ожини, чорниці, лохини; запасіться декількома листками червоної капусти та молодим буряком.

Оскільки розчини саморобних індикаторів отримують відварюванням, всі вони, природно, швидко псуються. Тому саморобні індикатори треба готувати безпосередньо перед дослідом. Візьміть трохи запасеної сировини (точна кількість не має значення), покладіть у пробірку, налийте води, поставте на водяну баню і нагрівайте доти, доки розчин не забарвиться. Приготовані таким чином саморобні індикатори після охолодження профільтруйте і злийте в заздалегідь чисту склянку з етикеткою.

Щоб забезпечити себе саморобними індикаторами на весь рік, засушіть влітку пелюстки та ягоди, розкладіть їх по окремих коробочках, а потім, як говорилося вище, приготуйте з них відвари окремо з кожної рослини.

Щоб дізнатися, який відвар є індикатором на те чи інше середовище і як змінюється його колір, треба провести випробування. Візьміть піпеткою кілька крапель саморобного індикатора і додайте їх по черзі до кислого або лужного розчину. Кислим розчином може служити столовий оцет, а лужним розчином пральної соди, карбонату натрію. Наприклад, якщо додати до них яскраво-синій відвар з ірисових квіток, то під впливом оцту він стане червоним розчином, а соди - зелено-блакитним. Результати всіх цих дослідів ретельно записуйте, найкраще до таблиці.

Саморобні індикатори можна приготувати не лише з листя та ягід. На зміну кислотності чітко реагують зміною кольору деякі соки та компоти. Виконати роль саморобного індикатора може традиційний борщ. Хазяйки це давно помітили. Щоб борщ був яскраво-червоним, до нього до закінчення варіння додають трохи оцтової або лимонної харчової кислоти. Колір змінюється буквально на очах.

У лабораторіях широко використовують індикатор фенолфталеїн. Приготуємо його з аптечних таблеток тієї самої назви. Одну-дві таблетки розітріть і розчиніть приблизно 10 мл горілки. У будь-якому випадку таблетки розчиняються не повністю, тому що крім основної речовини, фенолфталеїну, у них є ще наповнювач - тальк або крейда. Відфільтруйте отриманий розчин через промокальний папір і перелийте у чисту склянку. Цей безбарвний розчин згодом не псується. Він стане в нагоді для визначення лужного середовища: у ньому він миттєво червоніє. Для перевірки додайте краплю-іншу фенолфталеїну до розчину пральної соди.

Поговоримо ще раз про рослинні саморобні індикатори. Колись було в моді писати запрошення на пелюстках квітів. Писали їх залежно від квітки та бажаного кольору напису розчином кислоти чи лугу, користуючись тонким пером чи загостреною паличкою. Якщо хочете, спробуйте писати так, але пелюстки і розчини для письма підберіть самостійно. Майте на увазі, що розчин повинен бути не надто концентрованим, інакше можна пошкодити ніжну пелюстку.