Йод в земній корі

Йод у земній корі міститься в дуже невеликій кількості – 3*10^-5 % за масою, а також йод розпилений елемент. Хімічно активний неметал відноситься до групи галогенів. Завдяки своїй усюдисутності, цей елемент є буквально скрізь. А.Е.Ферсман писав про це так: "...Все просочене йодом - тверда земля і гірські породи". Значно більше його в морській воді..."

Важко мальовничіше та повніше охарактеризувати йод.

Проста речовина йод за нормальних умов — кристали чорно-сірого кольору з фіолетовим металевим блиском легко утворюють фіолетові пари, що мають різкий запах. Молекула речовини двоатомна - I₂

Йод плавиться за відносно низької температури +113,5 градусів Цельсія. І розплавити його не так просто. Для цього треба, щоб тиск йодної пари над кристалами був не менше однієї атмосфери. Внаслідок нагрівання на відкритому повітрі твердий йод одразу сублімується. І коли темно-сірі кристали йоду нагрівати в запаяній ампулі, добре видно, як посудина заповнюється фіалковою парою, а потім з'являється важка та рухлива рідина. Це і є рідкий йод.

Історія відкриття йоду наступна. У 1811 році, коли французька армія кинула навколішки майже всю Європу, імператор Наполеон Бонапарт спішно готувався до війни з Росією. Для нового військового походу йому був потрібний порох. Причому багато пороху. Отримати через море селітру було неможливо, оскільки британський флот контролював усі прибережні води Франції. Через це французам довелося розробляти своє виробництво калійної селітри, основним компонентом якої був поташ - K₂CO₃. Його отримували промиванням попелу морських водоростей.

Поташ та селітру отримував і аптекар Куртуа. Якось, закриваючи свою аптеку на ніч, він вирішив вигнати на вулицю кішку. Налякана кішка стрибнула через полицю і ненароком зіштовхнула склянку з концентрованою сірчаною кислотою. Склянка впала, розбився, кислота потрапила на попіл з водоростей. Здивований аптекар одразу побачив хмару фіалкового диму. То був невідомий на той час вільний йод. Так кішка допомогла у відкритті цього хімічного елемента.

Хімічно йод досить активний, хоча й меншою мірою, ніж хлор і бром. Досить відомою якісною реакцією на йод є його взаємодія з крохмалем, при якому спостерігається синє забарвлення внаслідок утворення сполуки. Цю реакцію відкрили у 1814 році Жан-Жак Колен та Анрі-Франсуа Готьє де Клобрі. З металами йод при легкому нагріванні енергійно взаємодіє, утворюючи йодиди. З воднем йод реагує тільки при нагріванні і не повністю, утворюючи йодоводень. Йод є окислювачем менш сильним, ніж фтор, хлор та бром. Сірководень H₂S, Na₂S₂O₃ та інші відновники відновлюють його до іона I^-.