Розкопки Копану - міста майя

Копан розташований на заході Гондурас, неподалік гватемальського кордону. Свого часу тут проходив з військами Кортес, який у 1525 році вирушив після завоювання держави ацтеків з Мехіко до Гондурасу. У 1576 році серед руїн Копана побував іспанський хроніст Дієго Гарсіа де Паласіо, який описав цей культурний центр майя – через сім століть після того, як його покинули своїми жителями. Але потім на довгі три століття Копан занурюється в повне забуття.

У 1839 році американські дослідники Дж. Л. Стефенс і Ф. Казервуд, супроводжувані провідниками-індіанцями, вирушили до сельви на пошуки занедбаних міст. Їхній шлях був надзвичайно важкий. Але Стефенс уперто вів караван до мети. Його надзвичайно інтригували чутки про те, що десь у долині річки Ріо-Копан, за розповідями індіанців, знаходиться стародавнє місто.

Діставшись до річки Ріо-Копан, Стефенс і Казервуд натрапили на невелике індіанське село. Тут вони сподівалися знайти провідників, але ніхто з місцевих жителів – звернених у християнство метисів індіанців – не міг відвести їх до руїн міста. Довелося йти без провідників. І їхня наполегливість увінчалася успіхом: прорубуючи дорогу в чагарниках, мандрівники раптом натрапили на чотирикутну кам'яну стелу, прикрашену хитромудрим орнаментом. Цей обеліск був виконаний у такій мистецькій манері, яку досі не зустрічали ніде – ні в Європі, ні на Сході, ні, тим більше, в Америці.

За першою стелою пішла друга, третя... Загалом Cтефенс і Казервуд виявили чотирнадцять дивовижних, прикрашених скульптурами обелісків, один дивовижний за інший. А за ними – величезну храм-піраміду! Кам'яні сходи вели до тераси, настільки зарослої, що визначити її розміри було неможливо... Так було відкрито Копан – перше із загублених у сельві міст майя.

Розпочаті Стефенсом дослідження Копана були продовжені у 1890-х та 1930–40-х роках. В результаті було відкрито численні архітектурні та скульптурні пам'ятки.

Розквіт Копана посідає 7–8 ст. н. е., коли місто було центром самостійного політичного об'єднання майя, що охоплювало територію південного сходу сучасної Гватемали та північного сходу Гондурасу. У період розквіту Копан був другим після Тікаля найбільшим майяським містом, куди вели жваві торгові шляхи. Потім настало згасання міста-держави.

Не виключено, що кількість жителів Копана в період його найвищого розквіту сягала 200 тис. осіб. Місто складалося з центральної монументальної частини та 16 окраїнних міні-комплексів – "кварталів", один з яких віддалений від центру на цілих 11 кілометрів. Центр Копана займає площу 30 га. До нього входить Акрополь, названий так за аналогією з містами часу еллінізму в Середземномор'ї, і п'ять прилеглих до нього площ.

Акрополь Копана – это комплекс пирамид, террас и храмов, поднимающихся на 30-метровую высоту и занимающих площадь в несколько гектаров. Особенно выделяются три великолепных храма, воздвигнутых между 756 и 771 годом. Один из них был посвящен Венере – Утренней звезде. Пирамиды хорошо сохранились до нашего времени.

Необычайно интересна центральная площадь Акрополя. На ней можно увидеть девять поразительных стел-монолитов и изящно отделанных алтарей. Огромными размерами и пышным убранством выделяется и одна из статуй Копана.

Пожалуй, главной достопримечательностью Копана является знаменитая "Лестница иероглифов", ведущая с площади к одному из храмов. На ее 62 каменных ступенях вытесана гигантская иероглифическая надпись – свыше 2 тыс. знаков. Это самая длинная из известных на территории майя надписей. Рядом со ступенями стоят статуи богов или жрецов, каждая высотой около двух метров. Резные крылатые змеи украшают лестницу с двух сторон на всем ее протяжении.

Длинные иероглифические надписи сохранились и в копанском "Храме надписей". Копан являлсял основным центром развития майяской науки, и, прежде всего, астрономии. Расцвету наук в Копане способствовало то обстоятельство, что он просуществовал дольше других майяских городов. Здесь имелась одна из наиболее крупных, если не самая крупная астрономическая обсерватория своего времени. Найденные в Копане астрономические таблицы, составленные около 700 года, по своей точности в определении длительности года и периодов затмений превосходят все другие майяские вычисления солнечного календаря.

Даже в работах серьезных ученых, обычно не склонных к лирике, Копан заслужил множество самых лестных эпитетов. Его называют "Александрией древних майя", "Афинами Нового Света". Все эти почетные сравнения вполне оправданны, и сегодня Копан заслуженно признан культурно-историческим памятником мирового значения. Город объявлен археологическим заповедником, многие его постройки реставрированы.