Бірка – перша столиця шведських конунгів

Бірка – перша столиця шведських конунгів, що знаходилася колись на острові Бйоркьо, за 30 км від сучасного Стокгольма, біля виходу з озера Меларен у Балтійське море.

Це "горде старовинною славою" місто в 9–10 ст. був найбільшим торговим центром на Балтиці. Сама його назва - Бірка - походить від старошведського слова "бірк", що означає "торговець". Про багатство мешканців міста Бірка ходили легенди. Розповідають, що коли 845 року данське військо здійснило несподіваний набіг на місто Бірка, жителі, захоплені зненацька, запропонували ворогові викуп – 100 фунтів срібла. Але данці відхилили цю пропозицію, сказавши: "Кожен ваш купець окремо має більше, ніж нам запропоновано!"

В останній чверті 10 століття Бірка припинила своє існування – дивно та незрозуміло. Роль головного торгового, культурного та політичного центру Швеції перейшла до міста Сігтуна. А острів на озері Меларен спорожнів, і лише високі земляні вали нагадували про давню шведську столицю, що існувала тут.

Тим не менш, аж до кінця 19 століття тривали суперечки про те, чи є городище на острові Бьорке залишками тієї самої Бірки, чи це місто слід шукати зовсім в іншому місці.

В 1686 Йосип Хадорп зробив перші розкопки на острові Бйоркё і знайшов предмети, що відносяться до епохи вікінгів. Другим археологом, який побував на городищі Бірки, був шотландець Олександр Сетон. Але справжнє відкриття Бірки пов'язані з ім'ям шведського вченого Хьялмара Стольпе (1841–1905). У 1871 році він потрапив на острів Бйоркьо і виявив численні поховання вікінгів.

Своєю головною метою Стольпе обрав величезний курганний могильник на "Чорних землях". Так називається урочище, яке розташоване за межами міських валів Бірки. Тут знаходиться найбільший у Швеції ранньосередньовічний некрополь – близько трьох тисяч поховань, частково з курганними насипами. Усього Стольпе розкопав 1100 поховань, розташованих на площі близько 4 тис. кв. м.

Зібраний Стольпе археологічний матеріал був величезний – мечі, амулети, коштовності, монети, кераміка. Вивчення та систематизація знахідок у Бірці тривали вченим аж до самої смерті та були продовжені його учнями.

Розкопки Бірки продовжив наприкінці 1920-х років. Хольгер Арбман. Його метою була перша християнська церква, започаткована Св. Ансгаром. Але його пошуки завершились безрезультатно. Зате Арбман зробив інше відкриття: він виявив залишки великої будівлі, в якій, зважаючи на все, розташовувався міський гарнізон. Тут було знайдено зброю, фрагменти обладунків. Останні великі розкопки в Бірку вів у 1990–1995 роках. Бйорн Амброзіані. Ним було досліджено велику територію в районі гавані та "Чорних земель".

Дослідження Бірки дозволили вченим багато в чому по-новому подивитись і епоху вікінгів, і історію Швеції і всієї Північної Європи. Сьогодні встановлено, що Бірка була раннім у Швеції поселенням міського типу. Дату його виникнення відносять до рубежу 8–9 вв.(століття), хоча люди жили на острові Бйоркьо ще до того, як тут було засновано королівське місто. Резиденція конунгів – замок Ховгорден – розташовувалась на сусідньому острівці Едельсьо.

Археологічні дослідження показали, що Бірка виникла не стихійно, а, швидше за все, була закладена за розпорядженням короля. У всякому разі, центральна частина міста мала суворо впорядкований, розпланований характер. Перші споруди Бірки можна датувати початком 9 століття. У 10 столітті місто було оточене земляним валом.

За підрахунками вчених, у 9–10 ст. у місті Бірка мешкало близько 1500 осіб постійного населення. Однак у літні місяці, коли сюди з усієї Балтики приходили кораблі з товарами, кількість мешканців могла збільшуватися до 8 тис.

За значенням у господарському та культурному житті ранньосередньовічної Північної Європи історики порівнюють місто Бірка з Новгородом. Саме від стін міста Бірка починався шлях "з варягів у греки", в 10–12 ст. пов'язував Швецію з Руссю, Візантією, Близьким Сходом Середню Азію. У могильниках Бірки археологи знаходять фрагменти шовкових тканин з Китаю, керамічні та бронзові посудини з Ірану, ювелірні вироби з Візантії та Стародавньої Київської Русі, арабські монети.

Таємницю раптової загибелі міста Бірка досі не розкрито. Усі знахідки, зроблені тут, незаперечно свідчать, що після 960 року місто залишили. Можливо, що свою роль у долі Бірки зіграло обмелення проток озера Меларен, через що торгові судна втратили доступ до гавані шведської столиці. Іншою причиною могла стати загальна зміна міжнародних торгових маршрутів: з 10 століття дедалі більшу роль у торгівлі зі Східною Європою став грати острів Готланд, конкуренцію з яким Бірка не витримала. Нарешті, як третя причина деякі дослідники називають прийняття шведськими королями християнства: можливо, саме ця обставина змусила їх перенести столицю з Бірки, розташованої в гущавині язичницького населення, в Сігтуну.

Як би там не було, дослідження стародавнього міста Бірка продовжуються, і можна сподіватися, що таємниці стародавньої столиці шведських конунгів рано чи пізно будуть розгадані.